https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1724431169_61.png
Глибини невимовного
Не йди
Чому ти йдеш?
Постій! Завмри!
І мене, як колись, до себе пригорни.
Як колись, уже не буде в цьому світі,
Ми з тобою просто люди,
Що загубилися в пітьмі,
Навіть при увімкненому світлі.
Ми уже не ті..
І ти, і я тепер як усі,
Вдягаємося по погоді,
Не радіємо дощу,
Не біжимо по ранішній росі.
І хвилюємося що скажуть люди.
Тому, напевно, краще йди.
Не стій! Біжи!
Ми всі допускаємо помилки,
А ми просто боялись самоти!
#518 в Різне
#56 в Поезія
#861 в Сучасна проза
Відредаговано: 23.08.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
