Джул відчула, як ноги підкосилися, а до горла підкотила нудота.
Господи! Вона не може сказати зараз, що не вийде за Кейда. Їй потрібно було поговорити з ним раніше, але при всіх його так ображати не можна. Хоча він і Джонсон, але він її товариш. Ображати його привселюдно не можна!
- Джуліано, Кейде, ви мої хороші! – їх почали вітати батьки нареченого.
А навкруги блимали спалахи фотоапаратів журналістів, яких мама запросила для висвітлення подій на цей захід. Джул відчула себе пташкою в золотій клітці.
Невже мама й Кейд були в зговорі? Невже ця його заява, це її рук справа?
Джул поглянула в її сторону й помітила, як мама приймає поздоровлення від когось з запрошених гостей.
І не витримавши напруги, дівчина схопила нареченого за руку й потягнула за собою. Затягнувши його до бібліотеки, вона щільно зачинила за собою двері.
-Ти з глузду з'їхав, Кейде? – аж викрикнула Джул, відчуваючи, що готова роздерти його на шматки.
Це ж треба було таке утнути? Завтра ж ця новина буде у всіх газетах і журналах, на всіх телеканалах. Дідько б тебе побрав, Кейде Джонсон!
- Джул, ти чого?
- Можливо, перш ніж робити таку заяву, потрібно було обговорити дане питання зі мною?
- Думаєш, я часто дозволяю батькові пишатися своїми вчинками? Саме сьогодні я зробив вчинок, який викликав сльози на його очах. Уявляєш, мій грізний татко стояв зі сльозами на очах?
- Господи, Кейде, чому ти не поговорив зі мною?
- Про що?
- Дещо змінилося, Кейде!
Він пильно оглянув її й повільно обперся на стіл, склавши руки на грудях.
- Щось я не пригадую, щоб ти говорила, що відмовляєшся бути моєю нареченою!
- Я не говорила цього….
- Тоді що? Невже ти відмовишся приміряти весільну сукню?
Джул не витримала й тупнула ногою.
- Припини! У нас була домовленість…
- І що?
- І ми домовлялися, що будемо грати роль нареченого й нареченої перед суспільством!
- Думаю, вже награлися! Тобі так не здається?
- Кейде, я закохалася в іншого чоловіка!
- Ти закохалася? Не сміши мене, Джул!
- Кейде, я зрадила тобі!
Наречений декілька хвилин пильно приглядався до неї, а потім усміхнувся, завдяки чому викликав у дівчини шок.
- Ти вважаєш це величезною проблемою?
- Тобто?
- Вважаєш, що я повинен відмовитись від тебе тільки тому, що тобі захотілося розважитися на стороні?
- Це не було розвагою!
- Джул, ти молода жінка! І зрозуміло, що тобі потрібен чоловік! Радий, що такий знайшовся! І сподіваюсь, він задовольнив всі твої потреби?
Джуліана стояла, як громом прибита. Вона витріщила очі й відкрила вуста від здивування.
-Тобто, ти будеш не проти вільних стосунків на стороні, навіть, в шлюбі?
- А ти гадаєш, де я беру гроші на казино? Батько перекрив мені кисень, коли я втік з лікарні. І тепер мені дають гроші декілька заможних і підстаркуватих дам, які за ніч кохання з молодим коханцем, можуть відвалити кругленьку суму…
Джул від несподіванки присіла на диван.
- Кейде, невже ти ніколи не хотів закохатися?
- Яке кохання, Джуліано? Ти про що?
- Я хочу вступити в шлюб з людиною, в яку закохаюся! – мовила Джул вже спокійніше. – І не збираюся зраджувати чоловікові. Природно, цього я буду вимагати від свого чоловіка.
- Ти знущаєшся, чи що? Гадаєш, ні в кого з наших предків немає коханців чи коханок? З яких це пір ти стала такою правильною? Відколи це твій світогляд так змінився? Невже одна подорож в джунглі й декілька перепихонів з папуасами змінили тебе наскільки, що ти готова піти проти волі батька?
- Це вульгарно, Джонсон!
- А хіба я сказав неправду?
Джул розуміла, що не зможе нічого довести цьому чоловікові. Та й не розуміла навіщо це робити! Це його життя і його світогляд. І він вправі жити так, як вважає за потрібне. Але ось вона не бажає собі такого життя!
- Кейде, мені дуже шкода, але я не вийду за тебе заміж! Я хочу справжньої родини, хочу коханого чоловіка, хочу дітей!
Кейд Джонсон розреготався так голосно, що аж луна пройшлася по кімнаті.
- Що вони зробили з моєю Джул? І хто ти така?
- Не смішно!
- Джуліано, невже ти хочеш перетворитися на товсту корову, виношуючи у своєму череві дитинча? Ти готова стояти біля плити й смажити оладки для майбутнього чоловіка? А потім щороку плодити йому дітей? Ти ніде не травмувалася, люба? Бо мені здалося, що з головою у тебе не все в порядку?
Джуліана зітхнула й підвелася.
- Я не вийду за тебе! – мовила вона. – Тож буде краще, якщо ти сам придумаєш, як виплутатися з ситуації, в яку сам же нас і загнав!
- Е ні, кохана! Я нічого вигадувати не збираюся! Ти заварила цю кашу, тобі й викручуватися! А я ображена сторона!
- Це так по-чоловічому!
- Не прагни достукатися до моєї совісті! В мене її немає! Бажаєш розірвати стосунки, вчися й відповідати за свої бажання. Думаю, відповідь татка не забариться!
З цими словами він покинув приміщення бібліотеки. Джул важко зітхнула й сховала обличчя в долонях. Як же вона втомилася? Що з нею зробила ця подорож? Вона не горить бажанням повертатися на вечірку. Якби хтось, декілька місяців тому, сказав їй, що прийде день, коли вона буде уникати вечірки, вона б напевно роздряпала йому фізіономію. Але зараз Джул повільно опустила голову на спинку дивану й закрила очі.
Як там Хейліс? Цікаво, що він робить зараз? Чи нудьгує за нею? Вони так й не поговорили про свої стосунки. Якось все так швидко сталося, що вони не встигли нічого сказати один одному.
Але вже завтра вона обов’язково поговорить з ним і, можливо навіть, вийде зустрітися. Тільки б він не передумав!
Ранок видався сонячним і теплим. Джуліана потягнулася на ліжку і щасливо усміхнулася. Потягнулася до телефону й набрала Хейліса. Після третього гудка він взяв трубку.