Глава 27

І раптом вона потягнулася до нього і обережно торкнулася вустами його роту. Він на секунду завмер, а потім притиснув її до свого тіла і гарячково заволодів її солодкими вустами. Цей поцілунок був розрядкою для Джул. Її тіло все ще тремтіло від пережитого страху і жаху. І тепер Дін хоч на хвилинку, завдяки своєму поцілунку, але дозволив їй забути весь жах ситуації. Його губи були теплими, ніжними, м'якими. І дівчина припала до нього ближче, забувши про напад на неї, землетрус, який забрав життя декількох десятків чоловік, смерть Імре і все інше, від чого серце шалено стукотіло в грудній клітці. Зараз їй було все одно, що вона заручена і зв’язана даним словом з іншим чоловіком. Вона хотіла Діна Хейліса більше всього на світі.
Хотіла опинитися в його обіймах, хотіла відчути себе в безпеці, хотіла хоч на якийсь час забути про весь жах, через який їй довелося пройти. І його поцілунок ставав все наполегливішим і більш вимогливішим. Теплі долоні Діна проникли під її футболку і стиснули її гнучкий стан. Його пальці вогнем палили її ніжну шкіру. По тілу розтеклося неймовірне тепло і збудження, зносячи все на своєму шляху. Джул ніколи не була предметом такого явного бажання.
Подивившись в очі Діна, вона подавила посмішку. А після обхопила його за шию і, повернувшись до нього обличчям, осідлала його. Він одразу ж відповів на її виклик. Його долоні обхоплюють її обличчя, а губи накривають її рот. Губи Джул відкриваються, і його вмілий язичок блискавично проникає в неї. Він починає господарювати в її роті, дратується, торкається її язика. У той же час руки Діна гладять її шию, плечі, спину, поперек і завмирають на сідницях. Він задирає її спідницю і запускає руки під неї. Його вмілі долоні гладять її пружні сідниці, тепло його рук відчувається крізь тканину її мереживних трусиків.

- Білизна дуже дорога?

- Ні! - замотала головою Джул.
Його руки рвонули мереживну тканину і відкинули залишки її нижньої білизни в сторону. Після він трохи піднімає її і приспускає свої штани. Секунда і він обережно проникає в неї. Охо-хо! У Джул перехоплює подих, стає нічим дихати. А Дін дюйм за дюймом входить в її гаряче лоно. Джуліана так давно не відчувала себе наскільки бажаною і сексуальною. Вона досить еротично вигнула свою спинку і прикрила очі від насолоди.

- Бог мій, Джул, ти прекрасна! - шепоче Дін. - Ти не уявляєш, наскільки ти чудова!

Її вологі губи лизнули шию і обхопили його за могутні плечі.
А Хейліс повільно починає рухатися в неї і з неї. Хриплі стогони вириваються з її вуст при кожному новому його зануренні. Він пристрасно хапає її за пружні стегна і з неймовірною силою проникає в неї. Джул закидає голову назад і виставляє підборіддя вгору. Боже! Як неймовірно! Хриплий і протяжний стогін раз у раз виривається з її вуст. А він так і продовжує своє неперевершене занурення в її тісні глибини. Джул геть чисто забуває, де вони знаходяться. Для неї зараз існує тільки він, її Дін Хейліс! Вона голосно стогне і кричить кожен раз, коли він входить в неї досить глибоко.
І тіло стає досить легким, піднімається дуже високо, і пливе, і ширяє, і мчить до піку насолоди. Піднімається все вище і вище, до неба, до хмар, до сонця і, обпалюючись, досягає насолоди. Джуліана голосно скрикує і бурхливо кінчає. Свідомість геть затуманюється, і дівчина на кілька хвилин перебувати в прострації. Нарешті і він, досягнувши піку насолоди, входить в неї досить глибоко і бурхливо виливається.

- Ти неймовірна, Джуліано! - чує вона шепіт Діна біля свого вушка.
Він повільно відкидається на землю і прикриває очі. Джул він притягує до себе. В її грудях досить сильно відбиває ритм серце, намагаючись вистрибнути назовні, кров гулко стукає в скронях, але дівчина прислухається до безладного серцебиття чоловіка. Чи сподобалося йому? Чи пізнав він ту ж насолоду, що й вона?

Вона лежить на ньому без руху.

- Я все одно не розумію, як він зміг спокійно відпустити тебе сюди? – пошепки запитав Дін.

- Ти про кого? – запитує і Джуліана.

- Про твого нареченого! Хіба він адекватний, якщо таку пристрасну наречену відпустив в таку поїздку?

Джул прикрила очі і шумно сглотнула. А потім обережно підвелася і почала поправляти свою спідницю.

- Обов’язково колоти очі тим, що я зраджую нареченому?

- Джул, - прошепотів чоловік, - я не планував образити тебе! Якщо ти почула щось образливе, вибач!

Джуліана завмерла на місці, не зводячи з нього очей.

- Я тут подумав, Джуліано, і дійшов висновку, що ми могли в цей час відвідати ще одне плем’я папуасів і пошукати там Мартіна Фостера…

- Ти про що?

- Мріяла коли-небуть про життя під небесами?

- Що?

- Пропоную завтра відвідати плем’я короваїв, - мовив Дін, спокійно привівши свій одяг до порядку. – Так ми зможемо обстежити територію і знайти Мартіна, якщо він там!

Дівчина хмикнула і подивилась на нього, примруживши очі.

- А до чого тут життя під небесами?

- Короваї будують свої хижі на висоті десять або двадцять метрів над землею….

- Навіщо?

- На таку висоту не може дістатися жоден хижак і в оселях завжди світло, сухо і тепло. У печерах, де живуть багато інших племен, є комахи, які не сприяють народженню здорових дітей. Тому короваї й будують житло на такій висоті. Їх будинки інколи досягають, навіть, висоти в п’ятдесят метрів.

- І як вони туди вибираються? – розсміялася дівчина, уявляючи підйом на таку висоту.

- Вони щовечора підіймають спеціальними сходами не лише всю родину та дрібних тварин, але й велику рогату худобу….

- Яку? – аж сплеснула руками Джул.

- Корів!

- Та ну?

- Справді!

- Щовечора підіймають, а зранку спускають?

- Так!

- Дивина! Ніколи такого не чула, а тим більше не бачу логіки в їх поведінці….