Глава 2

- Ви дійсно вважаєте, що я наскільки не поважаю себе, що відмовлюся від Джуліани та візьму гроші?

- Невже мало? Ну й апетити в тебе, Хейлісе! Скільки ж ти хочеш?

- Йдіть до біса зі своїми грошима! – зневажливо рявкнув Дін.

- Чого ж ти тобі хочеш? Кінокомпанію? Видавництво? Два?

- Почуйте мене! – Дін підвищив голос, певно гніваючись. – Єдине, чого я хочу, це щоб ви залишили мою родину в спокої й трималися якомога далі від моєї дружини! Тому що я теж не збираюся сидіти склавши руки і спокійно дивитися на те, як ви будете труїти життя своєї єдиної дитини!

- По-твоєму, це я отруюю життя власної дитини? Та я рятую її від такого приживали, як ти! Сподіваєшся, нагріти руки на її спадку? Не вийде! Поки вона з тобою, вона не отримає ні цента!

- Мені не потрібні ваші гроші! – рявкнув Дін, і Джул відчула, що він ледь стримується. Його голос був на декілька октав вищим, ніж завше. В його словах можна було почути зневажливі та злобні нотки.

- Та невже? Наскільки я пам’ятаю, ти й на попередній спадкоємиці автомобільного магната одружився саме з цією метою. Тільки твій план дав збій, тож довелося….

На місці Діна, Джул вбила б будь-кого за такі слова, але він тихо мовив:

- Її вбили, містере Хілтон! І сарказм в даному випадку недоречний!

- Ти ж вийшов на інший рівень, Хейлісе! Тут уже й гра йде по-крупному!

- Я не граю ні в які ігри, містере Хілтон!

- Брехня! Ти граєш, юначе! І граєш доволі добре! Але я тебе попереджаю, що в цьому світі я набагато довше, ніж ти, і тобі мене не переграти! Якщо думаєш, що я відійду вбік і буду спокійно спостерігати, як ти збираєшся занапастити життя моєї єдиної дитини, то ти дуже помиляєшся! Вона моя кров, моє продовження, тож я не зупинюся ні перед чим, щоб звільнити її від тебе.

- Я не збираюся заподіювати їй шкоди…

- Уже одне те, що ти задурюєш їй голову своїми думками, заподіює їй шкоду. Тож попереджаю тебе, Хейлісе! Краще візьми гроші!

- Засуньте їх собі в….

І Джул не витримала й прочинила двері в кімнату. А батько в цей час з разючою швидкістю викинув вперед кулак, але Дін ухилився від удару, схопив батька за зап’ястя, рвонув на себе, розвернув і заломив руку за спину.

- Слухай сюди, Хілтоне! – тихо прохрипів Дін. – Якщо здумаєш лізти в мою родину і отруювати життя моєї дружини, я не подивлюся, що ти оточив себе дюжиною охоронців. Я прийду сюди і…

І тут його погляд зупинився на Джуліані, яка стояла у дверях кабінету бліда, як смерть, з повними очима жаху і сліз.

Їх погляди зустрілися і дівчина помітила в очах Діна холодне презирство. Він певно послабив захоплення, тому батько висмикнув руку і почав потирати передпліччя.

- Ти ж цього хотіла, так? Ти привела в дім злочинця, який накинувся на мене! На мене у власному домі накинувся якийсь покидьок без гроша за душею…

- Тату….

- Пішов геть із мого дому, голодранець! І щоб ноги твоєї тут більше не було! Якщо ще хоч один раз здумаєш заявитися сюди, я дам наказ пристрелити тебе, Хейлісе!

- Тату, припини….

Дін хмикнув і спокійним кроком пішов до дверей.

- Хейлісе, ти здійснив дві фатальні помилки: відмовився від грошей і недооцінив свого ворога! Тож повір мені, дуже скоро ти пожалкуєш про свій вчинок!

Дін зупинився біля дверей і зміряв батька презирливим поглядом.

- Я вас попередив і сподіваюсь, ви теж почули мене! – спокійно мовив чоловік.

Джуліана помітила, що Дін кипить від злості, але все ж стримується, прагне зберегти самовладання, хоч це і коштує йому немалих зусиль.

Коли за Діном зачинилися двері, Джул повернулася до батька. Їх погляди зустрілися і дівчина важко зітхнула:

- Навіщо ти так, тату? Я ж кохаю його….

- Як ти можеш кохати людину, яка ледь не вбила твого батька?

- Ти ж сам спровокував це! Хіба ні?

- Він здоровий, як бугай! Але я не залишу це так! Він ще пожалкує про те, що його матір не зробила вчасно аборт….

- Тату, припини! Невже ти не розумієш, як мені важко? Невже тобі приносить задоволення те, що я страждаю? Я ж кохаю вас обох!

- Тоді ти повинна вирішити для себе, кого ти кохаєш більше: людину, яку заледве знаєш, чи батька, який тебе виростив?

- Тату, ти себе чуєш? Ти пропонуєш мені вибирати між коханим чоловіком і рідним батьком?

- Так! Ти ж говориш, що ти доросла, самостійна! От і відповідай тепер, як доросла! Розумію, що доведеться приймати нелегкі рішення, але ж ти не слухаєш порад! От і маєш!

Джул стояла навпроти батька з відкритими від здивування очима. Зараз перед нею була зовсім чужа людина. Це не її турботливий та люблячий батько!

- За що ти так зі мною?

- Я вклав у кампанію Джонсона-старшого величезні гроші, а ти однією своєю примхою звела нанівець всі мої старання. Ти ж погодилася вийти заміж за Кейда. Чому ж тоді ти не сказала правди? Чому погодилася стати його дружиною? І уяви на хвилиночку, як зараз почувається він? Як зараз неприємно йому? Але ж ти не думаєш ні про кого, окрім себе! Ось тобі й буде перший урок: якщо ти захочеш залишитися з Хейлісом, ти автоматично залишаєшся без грошей, якщо все ж вибереш родину, ти не поїдеш за ним до Об’єднаних Арабських Еміратів. Ти ж хочеш бути дорослою, ось для тебе перше випробування: спробуй прийняти правильне рішення і не пожалкувати про це в майбутньому! Тому, що від твого остаточного рішення залежить твоє забезпечене майбутнє!

З цими словами батько вийшов з кабінету й залишив її наодинці. Думки пішли в голові в танок, свідомість запаморочилася, руки пройняло тремтіння, а горло стиснули лещата.

Господи, Боже ти мій! Батько зовсім з глузду з'їхав? Що це за поведінка? Хіба так можна? А Дін? Він завжди такий спокійний, врівноважений, раптом зірвався й накинувся на батька. І що тепер робити?