93

Будильник належав Скарлетт.

Він дзвонив уже втретє, але власниця вперто не збиралася прокидатися.

Медісон лежала поруч, дивилася на телефон, який вібрував на тумбочці, і намагалася вирішити, що дратує її більше: мелодія будильника чи той факт, що Скарлетт колись сама обрала саме її.

— Вимкни, — пробурмотіла Скарлетт, не розплющуючи очей.

— Це твій телефон.

— Але ти ближче.

— Він лежить біля твоєї руки.

Скарлетт наосліп пошукала телефон, знайшла його й нарешті вимкнула будильник.

— Дякую.

— Завжди рада допомогти людині, яка не здатна прокинутися без музичного супроводу.

— Я прокидаюся чудово.

— Ти щойно попросила мене вимкнути телефон, який лежить у тебе в руці.

— Не руйнуй мою репутацію.

Медісон засміялася й поцілувала її в плече.

— Уставай. У нас сьогодні багато справ.

Скарлетт розплющила одне око.

— Наскільки багато?

— Тобі потрібно відповісти Наталі щодо музичних зустрічей. Мені — зустрітися з Джессікою. А ввечері ми маємо вирішити, чи хочемо показати нашу пісню комусь іще.

Скарлетт заплющила око знову.

— Я передумала. Сьогодні ми нікуди не йдемо.

— Чудовий план. Я вже скасувала реальність.

— Ось за що я тебе люблю.

Медісон нахилилася й поцілувала її в губи.

— За скасовану реальність?

— За те, що ти цілуєш мене перед тим, як повідомити погані новини.

— Я сказала, що в нас багато справ.

— Для мене це погані новини.

Скарлетт нарешті сіла на ліжку, відкинула волосся з обличчя й потягнулася.

День почався.

І цього разу вони навіть не намагалися вдавати, що точно знають, чим він закінчиться.

Повідомлення від Клер надійшло Медісон саме тоді, коли вона допивала каву.

Тема: Оновлення щодо композиції для збірки

Медісон відразу відкрила лист.

Технічна перевірка запису пройшла успішно. Файл відповідав основним вимогам, і композицію залишили в попередньо погодженому переліку незалежної збірки.

Остаточне підтвердження мало надійти після завершення формування списку композицій та узгодження графіка випуску.

Дати релізу поки що не було.

Медісон прочитала лист двічі, а потім повільно видихнула.

— Що там? — запитала Скарлетт.

— Запис пройшов технічну перевірку.

— Це добре?

— Так. Дуже добре.

Скарлетт усміхнулася.

— А далі?

— Композиція залишається в попередньо погодженому списку. Але остаточного підтвердження ще немає.

— Тобто це вже не просто очікування?

— Це наступний крок.

Скарлетт підсунулася ближче й обійняла її за плечі.

— Тоді дозволь собі порадіти наступному кроку.

Медісон усміхнулася, хоча всередині вже з'явилося нове запитання: а що, якщо остаточне рішення буде негативним?

Вона не хотіла знову перетворювати кожну хорошу новину на підготовку до розчарування.

— Я рада, — сказала вона. — Просто боюся радіти завчасно.

— Ти можеш радіти тому, що вже сталося, не вигадуючи того, чого ще немає.

Медісон повернула голову.

— Ти сьогодні вирішила бути мудрою?

— Ні. Я просто хочу поснідати без твоїх тривожних монологів.

— Ось тепер я впізнаю свою дівчину.

Вони засміялися.

Медісон переслала лист Джессіці й написала коротко: технічну перевірку пройдено, тепер чекають остаточного рішення.

Джессіка відповіла майже відразу:

«Чудово! Дякую, що повідомила. Давай дочекаємося остаточного підтвердження, перш ніж щось оголошувати».

Медісон погодилася.

Ніяких передчасних анонсів.

Ніяких обіцянок, яких поки що не могли виконати.

Але сьогодні вона дозволила собі ще раз перечитати лист і просто усміхнутися.

Їхня робота пройшла важливий етап.

Цього було достатньо для одного ранку.

Удень Скарлетт отримала від Наталі детальний графік музичної ініціативи.

Організатори пропонували провести три зустрічі з підлітками, які хотіли навчитися писати власні пісні.

Перша зустріч мала бути присвячена пошуку ідей.

Друга — роботі з текстом і мелодією.

Третя — тому, як підготувати власну композицію до першого виконання.

Кожна зустріч тривала б приблизно півтори години. Матеріали та приміщення забезпечували організатори, а від Скарлетт очікували підготовки практичних вправ і живих прикладів із власної роботи.

Дати припадали на три будні вечори протягом наступного місяця.

Скарлетт відкрила календар.

Перші дві дати вона могла вписати без особливих труднощів.

Третя збігалася з репетицією в межах проєкту Рейчел Кім.

Вона перевірила повідомлення від Алекса Морріса: остаточні матеріали для «Поки ми не зламалися» ще не надійшли, але попередня домовленість передбачала спільну репетицію саме того вечора.

Скарлетт відкинулася на спинку стільця.

Вона справді хотіла провести ці зустрічі.

Їй подобалася думка про те, що вона зможе розповісти молодим авторам про те, чого сама навчилася: як не намагатися написати ідеальну пісню з першого разу, як дозволяти собі змінювати текст і як не плутати чужу думку зі своїм внутрішнім голосом.

Але вона не хотіла обіцяти організаторам три зустрічі, а потім поспіхом переносити одну з них через власний графік.

Скарлетт написала Наталі, що готова провести перші дві зустрічі, а щодо третьої хотіла б узгодити альтернативну дату.

Відповідь прийшла за двадцять хвилин.

Наталі повідомила, що перенести третю зустріч не вдасться через графік приміщення, але організатори можуть залучити іншого музиканта на цю дату. Скарлетт, якщо захоче, зможе провести дві зустрічі й допомогти підготувати матеріали для третьої.

Вона перечитала повідомлення.

Це не було ідеальним рішенням.

Але воно було реальним.

Скарлетт погодилася на дві зустрічі й запропонувала надіслати кілька вправ, які інший музикант зможе використати на завершальному занятті.