67

Вона ще не розплющила очей, але вже знала, що повідомлення прийшло від Клер. Продюсерка мала звичку надсилати важливі листи рано-вранці, ніби вважала, що всі творчі люди починають день із перевірки пошти.

Медісон намацала телефон на тумбочці.

Клер Морган: «Пропозиція спільного проєкту».

Вона сіла на ліжку.

Поруч Скарлетт мирно спала, поклавши руку на подушку Медісон. Її волосся розсипалося по обличчю, а губи ледь помітно вигнулися, ніби навіть уві сні вона збиралася з кимось посперечатися.

Медісон усміхнулася й обережно відсунула пасмо волосся.

— Не сердься, — прошепотіла вона. — Я лише читаю листа.

Скарлетт не прокинулася.

Медісон відкрила повідомлення.

Клер пропонувала їм узяти участь у невеликому музичному проєкті для молодих авторів у Лос-Анджелесі. Організатори хотіли провести вечір, присвячений тому, як народжуються пісні: від першої ідеї до виконання перед аудиторією.

Медісон мала б створити оригінальну композицію або представити вже розпочату роботу. Скарлетт могла б виконати її, якщо сама погодиться з матеріалом і якщо вони домовляться про творчі умови.

Також організатори розглядали можливість короткої розмови з обома учасницями про співпрацю авторки й виконавиці.

Участь передбачала репетиції, один виступ і коротке інтерв’ю. Запис події та використання фрагментів для реклами потребували окремого погодження. Питання авторства й прав на композицію мали бути визначені письмово до початку роботи.

Медісон перечитала лист двічі.

Їй подобалася ідея.

Але саме тому вона не хотіла відповідати поспіхом.

Вона поклала телефон і подивилася на Скарлетт.

— Кохана?

— М-м-м?

— У мене є запитання.

Скарлетт не розплющила очей.

— Якщо ти хочеш кави, кухня там само.

— Це не про каву.

— Тоді запитання почекає.

Медісон нахилилася й поцілувала її в плече.

— Клер надіслала пропозицію спільного проєкту.

Скарлетт миттєво розплющила очі.

— Якого?

Медісон засміялася.

— Ти щойно сказала, що запитання може почекати.

— Я змінила свою думку.

— Це я помітила.

Скарлетт сіла, забрала телефон і почала читати листа.

Спочатку її обличчя освітилося зацікавленням. Потім вона насупилася на словах про інтерв’ю. Нарешті повернула телефон Медісон.

— І що ти думаєш?

— Що хочу дізнатися більше.

— Ти хотіла б написати пісню для мене?

Медісон трохи помовчала.

— Так. Але я не хочу, щоб ти виконувала її лише тому, що ми разом.

Скарлетт кивнула.

— А я не хочу, щоб ти писала її лише тому, що організатори очікують від нас романтичну історію.

— Тоді ми вже маємо дві причини не поспішати.

— І одну причину погодитися на зустріч.

— Яку?

Скарлетт усміхнулася.

— Мені цікаво, що ми можемо створити разом.

Медісон відчула, як усередині розливається тепло.

— Мені теж.

Скарлетт повернулася під ковдру й потягнула Медісон за руку.

— Але спочатку обійми мене. Творчі рішення до дев’ятої ранку мають ухвалюватися лише після належної кількості ніжності.

— Де це написано?

— У моєму особистому договорі.

— Покажеш?

Скарлетт поцілувала її.

— Ти щойно підписала його усно.

Медісон засміялася й притиснула її до себе.

Лист від Клер міг почекати ще кілька хвилин.

Зустріч призначили на четвер у невеликій переговорній кімнаті при студії.

Клер прийшла разом із координаторкою проєкту на ім’я Мелані Прайс. Мелані відповідала за програму вечора, розклад виступів і комунікацію з учасниками.

Вона привіталася з дівчатами, запропонувала воду й одразу перейшла до справи.

— Ми хочемо показати, що пісня — це не лише голос, який чує аудиторія. Це ще й рішення, суперечки, зміни та іноді моменти, коли авторка розуміє, що початкова ідея більше не працює.

— Тобто ви хочете показати справжній процес? — уточнила Медісон.

— Саме так. Не відрепетирувану історію про те, як двоє людей одразу знайшли спільну мову, а нормальну творчу роботу.

Скарлетт усміхнулася.

— Тоді нам не доведеться нічого вигадувати.

Клер засміялася.

— Я підозрювала, що ви скажете щось подібне.

Мелані відкрила папку.

— Є кілька можливих форматів. Перший — Медісон створює композицію, а Скарлетт працює над її виконанням. Другий — ви починаєте з окремих музичних ідей і поступово створюєте спільну пісню. Третій — ми показуємо дві ваші різні творчі перспективи, навіть якщо вони не зливаються в одну композицію.

— Третій варіант мені подобається, — сказала Скарлетт.

Медісон повернулася до неї.

— Чому?

— Бо я не хочу, щоб моя участь автоматично означала, що я маю співати все, що ти напишеш.

— Я цього й не пропонувала.

— Знаю. Я просто хочу, щоб це було зрозуміло від самого початку.

Медісон кивнула.

— Тоді мені теж подобається третій варіант.

Мелані записала їхні побажання.

— Ми можемо залишити формат відкритим до першої репетиції. Ви спробуєте попрацювати разом, а потім вирішите, чи має сенс продовжувати. Якщо ні, ви все одно зможете взяти участь у вечорі окремо, якщо захочете.

— А запис? — запитала Скарлетт.

— Організатори хотіли б знімати процес роботи й сам виступ, але це обговорюється. Ви можете погодитися на живий виступ і відмовитися від запису репетицій. Публікація відео, рекламні фрагменти та будь-яке подальше використання матеріалу потребуватимуть окремої письмової згоди відповідно до погоджених умов.

— А інтерв’ю? — запитала Медісон.

Мелані перегорнула сторінку.

— Воно має бути про створення музики. Особисті стосунки не є обов’язковою темою. Ви можете не відповідати на запитання, які вважаєте недоречними. Також зможете переглянути заплановані запитання заздалегідь.

Скарлетт розслабила плечі.

Їй не хотілося знову опинитися в ситуації, коли люди цікавляться її особистим життям більше, ніж її піснями.