Післямова

Повість «Гетьман» написана за фрагментами незавершеної прози М. В. Гоголя: «Глава з історичного роману, «Бранець» , «Уривок з невідомої повісті», «Мені потрібно бачити полковника».

На думку дослідників, Гоголь хотів писати історичну повість (або роман) з козацького життя під назвою «Гетьман». Робота письменника над повістю проходила приблизно в 1830-1832 роках, але раптово він залишив свій намір і перейшов до написання повісті «Тарас Бульба», яка згодом увійде в збірку «Миргород».

По тим невеличким фрагментам, що збереглися від історичної повісті, дуже важко уявити загальний задум Гоголя, сюжет його твору.

Я, полюбляючи з дитинства творчість письменника, неодноразово читав ці фрагменти. Мені завжди здавалося дуже цікавим зв'язати воєдино всі ці уривки, заповнити лакуни, прибрати явні помилки, невідповідності та протиріччя, спробувати відновити цю річ, зробивши її такою, якою задумував Гоголь.

Здебільшого я вирішив переказувати сюжет, також додаючи власний текст, нові сюжетні повороти, поглиблюючи характеристики героїв. При цьому, наскільки можна, я намагався дбайливо ставитися до тексту Гоголя, зберегти найбільш вдалі фрагменти (особливо, діалоги). Спочатку планував написати кіноповість за мотивами Гоголя, куди окрім «Гетьмана» увійдуть інші уривки його прози, наприклад, «Страшний кабан», але, згодом, все ж сконцентрувався лише на «Гетьмані».

Головним героєм цієї повісті постає козак Степан Остряниця. Зважаючи на все, раніше він служив у реєстровому козацькому війську (як і його несправедливо скривджений батько), дослужився до полковника. Під тиском різних обставин він стає запорізьким гетьманом та учасником повстання проти Речі Посполитої, що спалахнуло 1638 року.

  Повстання було розгромлено коронними військами. Гетьман був змушений піти у вигнання. Але, 1643 року, Остряниця таємно повертається на батьківщину. І причиною його повернення стає полум'яне кохання. Остряниця мріє створити сім'ю з Галею (Ганною), дочкою козацького сотника Грома, бажає якимсь чином «замолити гріхи» перед королем Речі Посполитої, отримати землю, відновиться на службі в реєстрових військах. Але обставини руйнують його плани, вони змушують його діяти. Несподіваний напад з боку Кримського ханства призводить до того, що Остряниця знову очолює запорізьке військо, як гетьман. Та й Річ Посполита, схоже, не готова прийняти колишнього полковника, не довіряючи йому. Коронний гетьман Потоцький відправляє до нього посла із завуальованим завданням ліквідувати ненадійного козацького гетьмана... Остряниця, розуміючи, що миру з польським королем у нього вже не буде, намагається врятуватися в іншій країні (у повісті представлено два варіанти його долі).

Така коротко основна канва повісті.

Наскільки історичними є події у ній викладені?

Хочу попередити вимогливого читача, що перед ним художній твір, де реальні події змішані із вигадкою.

Прототипом головного героя Степана Остряниці є реальна історична особа – Яків Острянин (або Остряниця). Він народився у місті Острі (Чернігівщина) близько 1610 року, у родині, можливо, українсько-польського походження. Острянин був шляхтичом герба "Тонач". Родоначальник  дворянського роду Іскр.  Він отримав освіту,  служив у реєстровому козацтві, підтримав народно-визвольне повстання Тараса Трясило. Брав участь у Смоленській війні із Московським царством у 1632–1634 роках, таким чином мав чималий військовий досвід. З 1633 року він – полтавський полковник.

Після придушення відомого антипольського повстання 1637—1638 років під керівництвом Павлюка, Острянин прибув на Запоріжжя та був обраний новим гетьманом нереєстрового козацтва (чи Війська Запорізького Низового).

1638 року Острянин, (за участю козацьких старшин Дмитра Гуні та Карпа Скидана), підняв українських козаків на нове повстання проти Речі Посполитої, яке, незважаючи на початковий успіх, було все ж таки розгромлено. Гуня був за нове повстання, проте Острянин, а також частина його козаків та їхніх родин, побоюючись розправи, відступили на Слобожанщину.

Надалі Яків Острянин жив у місті Чугуєві, брав активну участь у боротьбі з татарами, які здійснювали набіги на південні кордони України та Московії. Є версія, що в 1641 році Острянина було вбито козаками, які повстали внаслідок утисків їх з боку козацької верхівки.

Очевидно, що вивчаючи доступні йому джерела, Микола Гоголь не вважав цю версію справжньою. Тому, в його прозових уривках,  Острянин (Остряниця) у 1644 році, після довгих блукань, таємно повертається в Україну до своєї коханої Галі. Мабуть, письменник більше ґрунтувався на «Історії Русів», в якій Остряниця названий Степаном і в майбутньому поїде на прощу до Канева, потім буде схоплений поляками і страчений. Можливо автор «Історії Русів» помилково приписав Остряниці долю його батька Стефана.

Мені ж здавалося цілком виправданим у своїй повісті показати порятунок головного героя.

Травень-вересень 2023 року.