Зі старовинного козацького літопису - 3

***

«Виконуючи наказ короля, коронне військо почало тіснити загони Остряниці, боротьба розгорілася з новою силою. Остряниця неодноразово заявляв, що хоче миру з короною на певних умовах, але король не пішов на це. Один із розвідувальних загонів повсталих був оточений, і козаки страчені на палях.

Остряниця сильно журився, наказав зняти і поховати мертвих за християнським звичаєм.

Упоравшись із похороном, козаки погналися за гетьманом Потоцьким і, наздогнавши його в містечку Соснівка, де він чекав на допомогу з Польщі, атакували його, запертого зі своїми людьми в замку.

Раптова хвороба Потоцького та страх перед козаками, які готувалися штурмувати замок, призвели до поступок. Назустріч повсталому люду була відправлена церковна прецесія з хрестами, хоругвами, котрі, пропонуючи мир від гетьмана Потоцького та від усієї Польщі, молили та заклинали богом гетьмана Остряницю та його військо, щоб вони схилилися на мирну пропозицію.

Після довгої наради і вчинених з обох боків клятв, зібралися до церкви вислані від обох гетьманів посланці і, написавши тут трактат про мир і повну амністію, що забуває усе минуле, підписали його з присягою на Євангелії. За цим й розійшлися війська.

Потоцький поїхав у домініканський монастир у Підкамені, і, після довгих молитов, зовсім оговтався від хвороби. Остряниця, склавши з себе гетьманську владу, пішов на прощу до Канева. Розповідають, що він був зрадливо схоплений і страчений у Варшаві. Але, за іншими відомостями, відмоливши гріхи в Каневі, Остряниця зі своєю жінкою подалися до Молдови».

(Зі старовинного козацького літопису).