Глава 15 Перехід

Глава 15 Перехід

Арго повільно, як айсберг в океані, наблизився до порталу. Якби не ніч чи затемнення, то тінь від нього, закрила би усе навкруги. Такий великий об’єкт, і нагріте повітря, створило потік повітря, що притягував усе до ковчегу. Під ковчегом, уже почав спалахувати ліс і це, викликало надприродні крики ста стогони, від самих дерев, що почали качати кронами аби збити полум’я.

Вогневич хотів забрати свого друга, та корабель ледве тримався в повітрі. Орбітальні двигуни перегрілися, їх запуск буде проблематичний у космосі. Баки з паливом ще були, та лівий двигун, був зігнутий, шматком від крила. А ще, потрібно триматися на відстані від ковчега, інакше корабель розмаже об обшивку.

Грифон же, намагався забрати Дарія. Та якась невидима сила, все відкидала їх, наче підвищена зона турбулентності. Довго він не міг, тримати корабель так, інакше буде розчавлений ковчегом. У Холстоміра, були пошкоджені усі чотири двигуни і все, піднятим камінням від них, котре потрапляло у дюзи та ламало їх. Корпус з безліччю порізів і навіть внутрішня обшивка не витримала, пробоїна була швидко залатана гелем.

Спочатку, в портал увійшли вогняні струмені від двигунів, що працювали на повну, потім, під страхітливі тіні, заходив і сам ковчег, коли звук двигунів зник в порталі. Усі дивилися на це, затримав дихання. Велетень повільно пройшов крізь нього, опинившись в іншому вимірі. Обидва кораблі, не поспішали слідувати за ним, все ще, хотіли забрати своїх людей. Як Дарій, почав падати в портал. Грифон знову кинув корабель за ним, та відстань хлопця до порталу, була за малою і він, ніяк би не встиг. Та він все одно, дав повну тягу і байдуже на паливо.

Хлопець зник в порталі і той, почав дестабілізуватися. Нитки, що стримували границі порталу, почали висмикуватися, та затягуватися в серединну. Напевно лише він підтримував стабільність. Та це не як при відкритті, скоріше цей портал почав зачинятися. Кордони порталу, почали затягуватися в середину, наче піцу скрутити в трубочку. Його зачиняли з іншого боку. Квантова брама, почала руйнуватися, адже його стримування, було переплетено і з нею, та цього не було видно, доки портал не почав зникати, затуляв собою.

Буцефал, теж це помітив і повів корабель в портал. Звісно вони могли посперечатися і покричати, що хочуть забрати Сміла. Та усі знали, що повернутися за ним, це означало загинути. Та істота, що кликала себе Дарізан, скине любий корабель на землю, навіть не замислюючись. Якби він хотів, то відпустив їх, адже він так часто казав про те, що не хоче нікому шкодити.

Грифон слідував за Дарієм, у нього не було навігаційної системи для забуття, тому як орієнтир вибрав Буцефал та Арго. Він не знав, що у Буцефала, немає двигунів і його навігаційна система не працює. Та це, виявилося не проблемою. Те, куди вони потрапили, було не Забуття. Це місце куди страшніше і небезпечніше. Та вихід з нього, вже був відкритий, це був тунель, крізь котрий необхідно пройти на той бік.

Ковчег не зупинявся і не змінював свого положення. Цей тунель ти проходив з такою швидкістю, з якою увійшов у портал. Неможливо було підвищити швидкість. Грифон намагався це зробити, як і Вогневич. Та як вони не давали тягу, швидкість не змінювалася, навіть ніяких маневрів не можна було дати. Як одностороння дорога, в час пік.

Камери перестали працювати, геть нічого не бачили. Навіть інші кораблі, не було видно, лише світло в кінці тунелю. Дарій, зник, хоч до цього, Грифон точно бачив його перед собою, та як увійшли в портал все, нічого не бачив більше. Так, кораблі повільно пройшли мимо хлопця, тіло котрого повільно бовталося в безмежному просторі. На відміну від них, у нього, була геть маленька швидкість і він, майже зупинився а вони, пройшли повз нього.

Ковчег першим пройшов через новий портал, вийшовши у невідомий простір. Слідом вийшов Буцефал і Холстомір. У новому просторі, усі судна отримали удар двигунами, через різкий їх запуск, та кожен пілот був асом, тому швидко подавив усю інерцію. Ніхто, навіть не зіштовхнувся, хоч Холстомір і міг це зробити.

Та всіх цікавило де вони. Грифон швидко розвернув корабель, щоб поглянути на портал. Хоч це можна було зробити і камерами, старі звички важко прибрати. Це було велетенське коло, з невідомого матеріалу, оплетене лозою чи змією, поки незрозуміло. Найгірше, що ворота зачинилися, прямо за Холстоміром, адже він став останнім, хто увійшов та вийшов.

- Арго викликає Буцефал і Холстомір. Доповідь. - роздався голос Олександри.

Впала тиша. Кожен чекав, доки доповість другий, таке часто буває на полі бою. Просто ніхто не хоче нікого перебивати, та виходить якраз так.

- Вогневич, вперед, - командував Грифон. Він поки хотів осмислити те, що сталося.

- Буцефал пошкоджено, праве крило відірвано, правий передній двигун пробит, лівий хімічний задній зламано. Орбітальні, поки не працюють, перегрів в атмосфері. Весь корпус, має великі пошкодження. Ядро було екстрено скинуте... - він думав чи варто зараз усе розповідати. - Карен з Тау, на борту. Сміл...

- Зрозуміли Вас Буцефал, починайте процедуру стиковки. - повідомила капітан.

- Холстомір, має пошкодження корпусу і двигунів. На борту Джонатана, Кирил і Зак з Дельти... - запнувся Грифон.

- Дозвольте, - встряв Кирил.

- Давай, - відповів Грифон.

- Джонатан поранений, невідомим монстром схожим на нафту.

Зак вдарив Кирила, та розумів, що це було правильно.