Глав 9 Радж

Глава 9 Радж

Радж сидів в інженерній, та повільно знімав захисний скафандр. Він уже перевірив усе, що зміг, записи з початку пробудження, та бігло про чотириста років польоту. Там нічого не було, жодного стрибка потужності чи надмірного споживання енергії. Ця аварія, сталася ні з чого, геть нічого не вело до цього.

Як один із розробників, він знав про жахливі шуми, які чутно під час стрибка. Та лише теоретично, знав, що воно таке. Люди які випробували технологію, розповідали різне, та когось бачили.

- Ну що? Ти зі мною згоден? - питав головний інженер, що вже зняв свій костюм.

- Щось стукає в наші двері, - відповів Радж.

- Ну це краще, чим твоя ідея, що він пробуджується. Тіло овоч, розуму там не може бути, душа покинула тіло. І від постійної сингулярності, там і тіла може не бути.

- Та знаю...

- Та ні, ти не знаєш! - закричав головний інженер Ігор Іванович. - Ти знову занурюєшся в свої думки. Так, це може принести гарні думки, та забагато часу на це піде. Зараз потрібно діяти, а не писати докторську! Ми чотириста років, летіли на ковзані, як це вплинуло на тіло, навіть не уявляємо, а витрати енергії на це були колосальні!

Інші інженери зупинили свою роботу, та витріщалися на них.

- Іванович не кричи, ну от такий я. Не знаю, що з цим робити. Вимикати реактор, та запустити ядро на сонце? Переходити на допоміжний реактор синтезу?

- Не знаю, без ядра, ми не зможемо переходити на ковзання, не кажучи про стрибок. Доки не знайдемо планету, це проблема.

- Давай поки почекаємо, хоча-б до виходу на зв’язок Буцефала. Повернемо їх та будемо вирішувати проблему.

- Та поки і нічого робити... Стій. Ми можемо...

Радж підняв руку, та притиснув палець до губ. Головний інженер Ігор Іванович, замовк.

- Кривавий замок, - повідомляла Марія, прямо в мозок Раджу.

- Слухаю, у мене проблеми немає, - відповів думками Радж.

- На борту, знаходиться якась дивна істота. Грифон, назвав її Дарізан, та я його не бачу, навіть вловити енергію не в змозі. Олександра, згідно з інструкцією, увімкнула кривавий замок.

- Де вони?

- Обоє знаходяться на містку.

- Йду до них!

- Це заборонено, члени тріумвірату, мають знаходитися в різних частинах Арго. Та хто мене буде слухати, я лише паи’ять, в цифровому наборі. Нулі та одиниці, о бачу двійку. Я сказала все, контроль над частиною корабля отримано. Чекаю, подальшої розв’язки.

Радж швидко піднявся, вдарившись об відкриту шафу поруч.

- Що сталося? На тобі обличчя немає.

- Грифон в комі, - збрехав Радж.

- Що сталося?

- Не знаю, якась аварія. Запри за мною двері, та відкривай лише по моєму коду. Можливо щось з планети.

- Гаразд.

Іванович так і стояв, ошелешений інформацією.

Радж вийшов з інженерного і за ним, зачинилися двері. По головному коридору, він пішов до містка. Та не встигнув пройти і двадцяти метрів, він побачив людей, які прямували в його бік. Це вже було дивно, в цій частині корабля, працювала лише інженерна і більше нічого. Та він не думав, що це проблема, може вони хочуть просто допомогти. Зараз, його цікавила лише істота, як він хотів поспілкуватися та задати всі свої накопичені питання. Якщо він дійсно Елсір, то це просто неймовірно. Скільки всього, може розповісти настільки стародавня істота.

Люди наблизилися до нього. Медсестра, марсіанського типу, посміхнулася йому і встромила скальпель. Радж впав на коліна, дивлячись на скальпель, який стирчав з правого боку, Ще два скальпелі, встромилися в тіло, вони били прямо в ціль, прямо в легені та серце.

Радж впав на підлогу, заливаючи усе навколо червоною та темною кров'ю, в котрій були блакитні відтінки. Доки від нього, йшли булькітливі звуки, агресивний натовп, почав штурмувати двері. Спочатку, намагалися зламати двері через пульт керування, це не спрацює, потрібен високий рівень знань, щоб не попастися на пастки. Спроба не вийшла, пульт вдарив їх струмом, та згорів, та вони швидко піднялися, хоч по ним і сильний вольтаж пройшов. Потім, вони зібралися перед дверима, навіть не спілкувалися, направили руки на неї, усі як один, в одному такті.

Радж, повільно повернувся до дверей і поповз, кривавий слід все збільшувався. Руки важко тягли тіло, а ноги не могли нормально відштовхнутися, все скреблися по підлозі. Обличчя ставало все білішим а очі, в них почали лопатися судини, створюючи червоні озера. Ліва рука була витягнута вперед, та при-піднята, три пальці складені разом а мізинець і великий стиснуті разом.

Повітря перед натовпом, почало ставати важким, та в’язким. Від кожної людини, починало відходити фіолетові щупальця, які торкалися одне одного та сплітаючись воєдино. Їх псіонічні сили, були обмежені, тому, вони об’єднувались в одну потужну силу, що геть не могла конкурувати, з вродженим пісоном.

Повітря тріснуло, наче від удару грому, наповнилося озоном та спаленою шкурою. З пальців лівої руки, Раджа, зірвалася блискавка, що вразила натовп. Це точна зброя, яка працює, як і проста блискавка, перекидається на все, що проводить струм. На жаль, підлога ковчега, була захищена від цього, як і більшість кораблів Землян, бували проблеми.