Глава 6 Базар

Глава 6 Базар

Тарик і Каме, йшли через безлюдні кімнати та коридори, все петляю-чи по кільцю станції. Лише одного разу, вони зайшли у приміщення, де сиділи якісь прибульці. Восьмеро сиділо за великим столом, та-й сиділо це поняття досить розтягнуте. Там було, як мінімум три види табуретів. Вони грали, у щось схоже на кубики чи карти. Коротше, гра де потрібно рахувати, таких багато і трапляються у всіх. Ніхто не звернув уваги на них, усі були зайняті грою, але вони швидко вийшли з кімнати, наче просто заблукали.

Потім, вони зайшли у довгу кімнату, з великою кількістю устаткування. Переважно схожого на двигуни, та системи циркуляції газів, чи систему відведення тепла та регулювання. Тут не було світла, та вони швидко вийшли з неї. Зрозумійте, навіть аварійний вогнів не було, геть ніяких оповіщених табличок чи ще чогось схожого.

Так вони і блукали, доки не знайшли ліфт, загального користування. Як для людини, то це проста вантажна платформа. Він був повільним, та зупинявся на кожному поверсі і через три поверхи, зайшли працівники. Одягнуті були в коричневі комбінезони, та якісь ошийники. Вони були Волоти, але двоє з них мали худі, тіла, що вниз йшли трикутником, а голови були великі, з вухами, що займали майже всі боки голови. Спочатку, працівники не звернули увагу на двійку в ліфті, але як ліфт поїхав, вони стали кидати погляди.

Тарик не намагався сховатися, в куту та тіні. Напрочуд, зробив мало помітний крок, та став так, щоб його добре було видно. Через це, працівники почали трохи тулитися до стіни, наче боялися його. Каме бачила різницю між ними. Всі працівники були в робі, та мали бруд на собі. Ну а от вони, були чисті та блискучі, з закритими шоломами. От вона і зробила вивід, що працівники прийняли їх за начальство, чи позапланову перевірку. Напевно через це, вони і вийшли на наступному поверсі, по собі знала, краще триматися від начальства подалі, там часто йолопи, котрі на все ображаються.

Була приказка. Йолопи дістають нас, та щоб здихатися від них, на малий час, ми відправляємо їх нагору. Нажаль, вони повертаються, та лізуть до нас тепер начальством. Хоч, можливо це ми йолопи, та краще таких терпіти, і відправити розумного нагору.

Ліфт зупинився, ще на шість поверхів нижче. Тарик нічого не кажучи, потягнув Каме за руку з ліфту. Робітники, навіть виглянули з ліфту, щоб упевнитися, що незнайомці зникли з їхнього життя. Він геть нічого не казав, лише час від часу озирався на неї. Вона була не проти мовчанки, але питання починали накопичуватися. Тим паче, її вже починало гризти цікавість. Вибрати питання важко, тому... Тому вийшло дурнувате.

- Ти хоч знаєш куди йти?

Новий коридор був чистим та гарно освітленим, з дверима, за якими реєструвався рух.

- Якщо чесно ні, - Тарик не зупинився. - Вони повинні бути всі однакові, стандартизація, спрощення для всіх видів. Багато з них, орієнтуються по своєму у простор, очі, це не прираготива усіх.

- Тобто? Ти ніколи не був в цьому кільці?

- Звичайно ні. Воно транспортне, використовується лише для торгівлі. Друге військове, там всюди ангари та роботизовані вартові. От в третьому, колись був, але не тут. Там живе рада та сенат, власники компаній та бізнесів. Коротше кажучи, ті, хто робить гроші, та гідний... Правильніше, ті, кого Веди, признали дуже корисним, навіть винятковим.

- А що в центрі? Сфера Дайсона?

- Дайсона? Незнайомий мені термін, будь-де ласкаві, Каме, поясніть його, - здивувався терміну Тарик.

- Споруда навколо сонця, щоб здобути нескінченну енергію, - пояснила Каме.

- А, та ні. Це для них пережиток минулого, добувати енергію можна і кращими способами. Взагалі, стирчати тисячоліттями на одному місці, дурня, потрібно рухатися, життя це полювання. Зупинишся смерть, хвиля йде, завжди йде. Взагалі, я не знаю, що там всередині. Звично, Веди там можуть жити а енергію, вони здобувають, з Соларита чи Ефіру. На жаль, більшого не знаю... А ще те, що таких станцій три.

- Нічого собі, скільки-же часу, треба щоб таке побудувати.

- А ні, їх чотири, включно з цією.

- Хто такі ці Веди? Що вони з себе представляють?

Тарик зупинився та подивився на неї. Через шолом не можна було побачити, які в нього очі, та як він дивиться.

- Високі настільки, наскільки зарозумілі. Всіх навкруги, вважають нижчими, та брудними. Вони навіть поневолили своїх братів, що не захотіли йти шляхом сонця. Тепер, вони бездушні...

Тарик схопив Каме, та притиснув її до стіни, та сам притиснувся. Зліва відчинилися двері і через них пройшли четверо низькорослих істоти. Кожен, ніс в руках коротко ствольну зброю, одночасно схожу на рушницю та револьвер. Всі з метр ростом, худі гуманоїди. Скафандри були чорно синіми, з обтікаючими шоломами. З плечей та стегон, стирчали якісь відростки.

Як тільки вони пройшли, та двері за ними зачинилися, Тарик відпустив її.

- Швидко, йдемо.

Вони зайшли у ліві двері, вони вивели їх до нового ліфту. Білого, там меншого, за все, що траплялося їм до цього. Він повіз їх у бік, а потім уже донизу, та знову у бік. Це походило на транспортну сферу, на Земних станція таке практикувалося, та там, потрібен гарний комп’ютер, щоб усі сфери не зіткнулися.

Кнопки на ліфтах, та будь-де, що їм зустрічалися мали знайомі символи для Каме. Вони такими здавалися, але прочитати їх не могла, лише зрозуміти, що то цифри. По бокам кнопок, також були символи, напевно на інших мовах. З цього, Каме змогла зробити висновок, що у цієї спільноти, три основних мови.