Глава 5 Істоти

Глава 5 Істоти

- Істота знищена повністю. Кімнату повторно стерилізували, та зібрали всі частки, викинувши в космос.

Сміл знову вів доповідь у сферичній кімнаті, все тим трьом людям. Тільки зараз, він закинув ноги на стіл. Олександра стояла збоку від нього, нервово тримаючи косу. Агапій спокійно сидів, та вивчав зібрану інформацію. Радж, стояв спиною до всіх, та дивився у стіну, на яку нічого не проектувалося, лише стіна за стіною.

- Вся Тау, була перевірена повторно. Нічого не виявлено.

- Де Клео? - питав Агапій.

- Потрошить, усю зібрану інформацію про Арсена.

- Вам весело? - Олександра, поглянула на Сміла.

- Ми нічого не змінимо. А знаєте, ця істота наче Чужий, заразила Арсена чимось як ембріон і ми його не можемо побачити, доки щось не тригерить його і воно не вилазить. І як моя думка, воно неповноцінне було.

- Схоже, та дочекаємося доповіді Клео. З цим, ми зараз нічого не зробимо, що за інцидент? - Агапій явно хотів знати, більше за це.

- Продовження з пробудження, та сама марсіанка, пирнула Дарія. Проведіть з нею розмову, чи киньте знову спати, головне щоб до нього не лізла.

- А те що Ви погрожували кухарю? - спитала Олександра.

- Він відмовився годувати його, ну я і спалахнув. Тут вибачаюся, треба було якось по-людськи розібратися, але його пика, мені ну дуже не сподобалася. Наступного разу, викину з кухні і сам, приготую поїсти.

- І що? Будете бити усіх, хто вам не сподобається? Що ви взагалі собі думаєте! - Олександра вдарила кулаком по столу.

Це притягнуло погляд Раджа, якого удар вивів з думок. Агапій же теж хотів про це спитати, тому чекав, розв’язки. І звісно не хотів втручатися у роботу капітана ковчега.

- Ні. Але в цьому кухарі, якесь лайно в середині і воно, вилізе нам боком. От побачите. А як приклад, то ось Радж. Він мені теж не сподобався з початку, не скажу, що стало краще, та іноді, його зарозумілість так і проситься на копняк.

- Сміл, досить розглагольствувати. Ти першопроходець і маєш давати людям надію, а не лупцювати їх. Якщо таке повториться знову, то зроби як ти вмієш, та неодмінно доповідай. Це у мене повинна боліти голова, за таке, - спокійно промовив Агапій.

- З цією довбаною єдністю, самі проблеми. Не думай, що такі проблеми лише з Дарієм. На містку, було декілька расистських конфліктів. Земний тип та марсіанський, виказувалися про кращість та велич і, що сатурнці нижні.

Олександра важко сіла в своє крісло, відкинулася на спинку та закинула довгі ноги на стіл. Ботики були звичайні, без ніяких підборів, лише мали магнітну підошву. Та явно їй було неприємно, згадувати про випадок на містку.

- Я би назвав це людяністю. Ще до повної генної інженерії, люди гнобили одне одного, за зовнішність. Жителі багатих країн, завжди принижували інших, хоч самі були гнилими і ще більш, нещасними. Вони, наче отримували задоволення від такого.

Сміл розповідав це з таким дивним тоном, наче пережив усе це. Та лише змінив верхню ногу на столі.

- Ну... Тобі видніше, - знаючи, правду відповів Грифон.

- Так це погано. Але повернемося до першого звіту, - Радж, повернувся до всіх, і у нього були перелякані очі.

Зі столу, з’явилася проекція, як і на стінах, битва з останнім монстром. Момент, коли Дарій був спійманий.

- Ти щось з’ясував? - миттю спитав Агапій.

Сміл, зняв ноги зі столу, як і Олександра.

- Ось погляньте, уповільнити відео.

Щупальця тягли Дарія а Сміла відкинуло у бік.

- Стоп. Наклади фільтри.

Почали мінятися фільтр і після декількох, навколо Дарія і прямо перед Смілом, з’явилося поле, темної енергії.

- Що це? - питала Олександра.

- Запуск, сповільнити в половину, від швидкості поля, - давав команду Радж.

Енергія повільно рухалася, знищуючи все навкруги. Те, чого торкалася енергія, розсипалося на іскри різного кольору а після, повністю розсипалися. В цьому спектрі, Дарій виглядав, наче чорна пляма, що рухала по часовій стрілці і мала в середині себе, помаранчеві вихори. На диво Сміл в цьому спектрі, мав дивний вигляд, хоч це виражалося у його аурі, та правій руці, де була розбита броня. Пальці і сама рука, складалися наче з темних канатів, і це геть не як у людей,скоріше схоже на Дарія зараз.

- Ну і? Темна енергія, і що з цього? - уважно спитав Сміл.

- Поясните? - Олександра, була заворожена.

А от Грифон, закрив очі, це все йому дуже не подобалося.

- Ви просто погляньте, як ця істота, реагує на темну енергію. Розсипається на іскри, намагаючись трансформуватися, але все одно гине від неї. Згідно іскринкам, у неї немає первинної структури, їх створила не природа. Можливо вони взагалі інформаційні створіння, це би пояснило, чому ми їх не знайшли.

- Ви кажете, що в цій галактиці, є високорозвинена раса, яка здатна створювати біо-зброю, яка підлаштовується під все? - зробила висновок Олександра.

- Так, Земляни основані на вуглецю, як і частина життя, в молочного шляху. З великими різницями в кислотах. Всі вуглецеві форми життя, при контакті з темною енергією, такої потужності, будуть розпилені, з невеликим жовтим сяйвом. Взагалі, кожна жива істота, що торкнеться темної енергії, буде випарувана у великому вибуху.