Глава 1 Стрибок

Розділ 2 Дельта

Глава 1 Стрибок

- Займайте свої місця дівчатка, політ буде довгим, - промовив Джонатан.

Бійці проходили через шлюзові двері корабля Інціат. Командир Дельти, стояв у проході і проводжав усіх поглядом. У нього, був легкий страх, що швидко бігав по волосках на шкірі, як ніби невеликий струм. У нього завжди таке, перед бойовим виходом. Плюс до всього, після пробудження від стазису, у людей з'являються всілякі побічні ефекти: безсоння, страшний голод, болі по всьому тілу, неприборканий страх, взагалі аж до шизофренії може дійти. Але це, відбувається тільки при тривалому сні, ну як і було зараз в принципі, тільки всі ці побічні ефекти трапляються вкрай рідко. Ну, так показали випробувачі, при розробці технології.

- Гей, шефе, чи може перекинемося в карти? - Зак завжди нудився і через це, постійно розмовляв.

- Валяйте, - махнув рукою командир, жартівливим жестом.

Ці бійці, вже давно працювали разом, кожен знав де його місце і ніхто, не хотів сідати інакше. Всі вже звикли де хто знаходиться і знають, як діяти. Після того, як член загону сідав, він пристібався та відкривав шолом. Ветерани завжди мали цю маленьку іскру. Зветься вона зарозумілість, думають, що вже усе знають, були всюди, все перепробували. Завжди знаходиться камінь, що падає з криші.

Повітряний шлюз, зачинився позаду командира. Він  зайняв своє місце, легко розвалившись, та застібнув усі ремені. Щось було дивне коли сів, головний біль змінився, щось типу мігрені та точно не вона.

- Ласкаво просимо в Інціат, займіть свої місця і, будь ласка, не блукайте по кораблю, до подальших розпоряджень. Він ще не повністю працює. Ніхто не хоче, щоб, його викинули в космос або потрапити в вакуумну пастку? - пілот просто розмовляв, не роблячи жодних натяків і навіть не змінюючи своєї інтонації.

- Дельта! Зайняти місця, пристебнутися! - команда була зайва, лише протокол.

Ніхто нічого не намагався сказати, вже всі зафіксувалися. По більшому, вони просто проігнорували команду адже, вже усі це зробили. Та розуміли, це має бути сказано та перевірено командиром особисто і це, геть не пов’язано з постійним записом, що вів корабель і їх скафандри. Командир. Відповідає за своїх людей, це його обов’язок, котрий Джонатан швидко виконав, навіть їм не міг повністю довіритися.

Інцитат, зовні нагадував Буцефал, але мав кілька опуклостей, як зверху, так і знизу. Там були приховані, легкі рейкові гармати, та пускова шахта для ракет. Корабель був скаутом, але з дуже гострими зубами. Мав вдосконалену систему прихованості, тут не тільки про колір та розміри, а і матеріалом корабля. Саме головне, це тепло поглиначі, які можна було використовувати в якості приманок, хоч якщо вони перегріються, треба їх скидати. Ну і звичайно-ж, імітація радіохвиль, з їх поглинанням і маскуванням маси. Звичайно, візуально виявити його можна, але бажано дивитися людським оком і безпосередньо на нього. Навіть камери, на цих красенях, можна обдурити, є така система.

Навіть при такому арсеналі, для створення прихованості, цей корабель все одно, можна виявити. Не можна стати зовсім непомітним, навіть світловідбивачі та поглиначі, не дадуть такого результату. Повна невидимість це... Можливо, та люди поки не можуть цього зробити на довго, щоб була абсолютна.

Тендітний і потайний корабель, який жалив, як бджола, вийшов з ангару і чекав свого часу. Буцефал незабаром зник у темряві і світлі зірок. А незабаром і їм, дозволять скористатися стрибком.

Ось Арго, повільно крутиться навколо своєї осі, в повній самоті. Як і останні чотириста років. Лише легка жвавість дарувала радість кораблю. Радж, стояв біля фальшивого ілюмінатора в своєму кабінеті, споглядаючи від-правку кораблів. Рука повільно піднімалася і закривала очі, він втомився від цих ігор, але навіть його боргове життя, повинне закінчитися, а молодим потрібні голови на плечах.

Тим часом загін Дельта, спокійно грав у карти. Розкинув колоду в доповненій реальності, та робив ставки. На жаль, крім пайків, у них нічого не було, лише свої таємниці. Тому, вони ставили након бажання, треба було виконати щось таке, що загадає переможець. Часто це дурня, але бувають і цікаві речі. От зараз програв Зак і всі грали далі, кожен хотів загадати йому, щось цікаве.

- Командор, ви справді були на тій проклятій планеті? - йому загадали спитати от таке дивне питання.

Могло бути і гірше. Самі подумайте, ви недавно прокинулись і вас, посилають фіг знає куди. Тому зараз, найцікавіше інформація, якщо переживеш, буде що згадати, чи розповісти.

- Усім приготуватися, починаємо перевірку, - повідомив пілот.

- Про що ти говориш? - спитала Каме.

- Та у нас с Заком, була невеличка розмова з Дарієм, - прагнув допомогти вічний помічник Антон. - А потім, Зак підслухав їх.

- Це не я підслухав! Вони... голосно говорили, - виправдовувався Зак, шолом його був відкритий і він червонів.

- Це секретна інформація, - спокійно відповів командир Дельти Джонатан.

- Та годі вам, нам можна сказати, - благав Зак.

- Ага, особливо тобі, ти ще не встиг штани натягти а вже розпатякав про Чародія, - саркастично і обурено, парирував Джонатан, командир Дельти, хоча, все-ж таки, доброзичливим, баритоном!