Акт 1 Пробудження

Акт 1 Пробудження

Глава 1 Ніч

Вночі відбуваються великі речі: переписується історія, укладаються і зраджуються союзи, народження і смерть. В основному, те ж саме відбувається і вдень, тільки ніч - це час містики і чарівництва. Ви завжди в це вірили.

Так, настала довга ніч, посеред зірок, де сонце не світить і сон триватиме чотириста років. Чи змогли-б ви так довго спати? У той же час, знаючи, що відбувається в рідних світах? Навіть, коли вам пообіцяли рай, але чи варто це такої ціни? І чи дійсно існує той рай? Можливо, це квиток в нікуди, де ти ніколи не прокинешся?

Ковчег людства, який мчить крізь ніч, освітлений лише зірками в новий дім. До планети, чиє ім’я складається з цифр та символів, яка розташована в системі зі схожим цифровим іменем. Потім, їм дадуть справжні імена. Все це, знаходиться в новій галактиці, що людство ще навіть не бачило. От їй, все-таки дали ім’я. І нарекли її: “Нюкта”, адже вона, знаходиться за великим морем пітьми. Її зірки, ледь доносять світло до старої Землі, що аж світло тьмяніє.

Біженці на борту ковчега, чиє ім’я “Арго”, тікають з Чумацького шляху, тому що, втомилися від потворності, яка захлеснула його. Людство скотилося до агресивних варварів, що домінують над слабкими видами і керують собою, завдяки тотальному контролю та тиранії. Думки стали зброєю і не можна думати погано, Протеткорат усе знає. Воно не скорилося жодній інопланетній державі, та підкорило деяких з них, вірніше поневолили. Війна для людства, стала лише причиною та поясненням, для тих хто незгоден.

Людство еволюціювало, з’явився новий вид людини - Псіони, ті що знають. Вони можуть використовувати Ефір, поле сукупності людських розумів, що дарує в їх розпорядження: телепатію, читання думок, емпатію, кінетика та пірокінетика, та ще багато чого. Але саме страшне, що вони можуть контролювати інших людей, без їх згоди. Спочатку, все було добре, Псіони вели людство в майбутнє. Плекали великі надії але, на ділі...

За двісті років до відправлення, Псіони, стали дуже потужними. Їх влада налякала простих людей і, змусила їх ревнувати. Але даремно, тільки недавно, теорії про їх мораль, які так довго заперечувалися, стали правдою. На жаль, професор Грумхар, мав рацію і став першою жертвою, божевільного Псіона. Щоб спіймати його, відправили усі військові сили, що були на планеті Сере. Нажаль, найпотужніша зброя в їх руках, обернулася проти них. А це, був лише один. Наступними відправили Спеціальний Корпус Землі, невідомо скільки було відправлено, і скільки вижило. Відомо лиш те, що це були Біороїди, що це, не знав ніхто а хто бачив, були страчені владою.

Розголос цього, викликав лише страх, за свої сім'ї і душі. Політики почали вигадувати нові правила. Ввели тотальний контроль, та контраційні табори для Псіонів. Тільки, вони намагалися загасити пожежу, поливаючи її бензином. Повстання Псіонів, тривало дванадцять днів і тепер, вони правили створеним ними, Земним Протекторатом.

Коли з’явився Протекторат, люди побачили радість в цьому. Думали, що стане краще, завжди так думають. Та люди не знали, що Псіони вже давно залізли в їх розуми, маніпулювали ними аби привезти до усіх необхідних подій. Для них, люди лише худоба, аби створювати Ефір а вони, вищі істоти, більш розвинуті. Хоч серед людей уже багато видів, генна інженерія творила людей, згідно з необхідністю нових світів та потреб Протекторату.

Тоді-ж, і народився проект «Арго», ковчег для порятунку душ.  Дуже багато людей віддали своє життя, щоб побудувати це судно таємно, а ще більше, загинуло заради його відправки. Але проблем, з його відправкою, було занадто багато. Перш за все, це розмір судна, подумайте про це число: сімнадцять кілометрів завдовжки і вісім кілометрів триста метрів в діаметрі. Навіть за новими законами фізики, щоб запустити цього гіганта,  потрібно було занадто багато енергії. Хоча, ефект маси можна було б використовувати, але таку кількість каталізатора зберегти в таємниці було неможливо. Тим паче, синтезувати просто неможливо.

Єдиний спосіб, яким Тіч, людина котра стояла за всім проектом, міг допомогти, це надати зоряну браму та координати, далекою галактики Нюкта. Місце для будівництва облаштували коло брами, та збудували оборону. На жаль, Тіч зник, ще до початку будівництва, залишивши після себе своїх учнів. Він повернувся, лише перед запуском, знаючи, що буде бій і це його обов’язок, покласти своє життя за Арго.

Стародавня Брама Вартових, так думали люди, та не вони її збудували, була зламана та все-одно, могла доставити їх куди треба. Проблема була лише в точці фінішу, адже вони не змогли зв’язатися з нею. Її не було, де їм треба.  Тіч, був одним з останніх Вартових, а також, колись давно був людиною, народженою на Землі, в далекі часи, про які, майже нічого невідомо. Люди би ніколи не здогадалися, як активізувати браму, тим паче, використати її, як точку прискорення. Тільки уявіть собі, велику рогатку, і ви, стріляєте ковчегом повним людей в об'єкт, що має свою швидкість, та безліч об'єктів між вами, при цьому ви самі рухаєтеся з колосальною швидкістю. Це був єдиний спосіб, подолати шлях в декілька галактик, адже порожнеча між галактиками, небезпечна, там живуть сутності, які не треба турбувати. Ну а людський розум, може не витримати тиск порожнечі. Ваші тіла, ледве витримують подорож між системами, а розуму, потрібні стимулятори материнського світу.

Ось і коротка історія від правки Арго. Зараз.. час це така річ, що деколи немає сенсу і є, лише тягарем спогадів, тому, поки ми залишимо це таємницею. Мільйони людей, повна їх кількість і стан тримається в секреті, зараз мирно сплять в своїх капсулах, вірячи в мрію, про щасливе нове майбутнє. Але, як ви всі знаєте, нічого не приходить дарма, мрії збуваються тільки тоді, коли ви вкладаєте в це силу.