Глава 10 Обмеження

Глава 10 Обмеження

Загін чекав атаки з переду. Аліна стояла першою, підняв мінімальний бар’єр. Арсен встав на одне коліно і, водив своєю гвинтівкою, все намагаючись знайти ворога, серед гілок. Герман знаходився праворуч від снайпера, теж на одному коліні, і оцінював свою півкулю. Сам же Сміл, стояв у повний зріст і дивився прямо вперед. Довгі хвилини і гілки затряслися, дерево почало скрипіти, після чого з'являлися вони.

Знайомі вже великі лапи і маленька голова. Тварюки перли в перед, як каток.

- Арсен, що ти бачиш, - холодно сказав Сміл.

Він досліджував супротивника, у всіх можливих спектрах. Потім шукав слабкі місця.

- Ніякої радіації, слабкі місця між головою і плечами, де рухаються пластини, - відповів снайпер, зі знанням і зарозумілістю.

- Аліна, користуйся чорним бар’єром, стій біля Арсена. Герман задня півкулю.

В ту-же мить, Аліна опустила руки і відійшла до снайпера. Стала в атакуючу стійку, готова негайно відкинути будь-якого ворога. Її наплічники мали додаткові випромінювачі, для більшого радіусу, а на руках, потокові випромінювачі бар’єра. Склавши руки, вона викликала невеликий, але чорний наче пітьма бар’єр, він спалює все, до чого торкнеться, тільки споживає з біса багато енергії і палива. Якщо бар’єр почне переливатися зірками, то це вже максимальна потужність, стає небезпечним і для володаря. Герман швидко повернувся на місці, рухаючись на крок у бік від Арсена, займаючи позицію за його спиною.

Звір повільно проходив між деревами. Здавалося, він просто пройшов крізь них. Від контакту монстра з деревом, вони починали чорніти, а листя чи голки, жовтіли та опадали на землю. Земля також чорніла, а трава зсихалася.

Сміл, тримав його на мушці, спостерігаючи за кожним збуренням повітря, навколо нього. Дивлячись на ці пластини, на те, як вони рухаються, вони були занадто очевидними. Природа не створила б такого, а значить, ця істота, створене розумною расою. Мабуть, ці пластини повинні відволікати, від дійсно вразливих місць.

Погляд звіра, зупинився на Смілові, він тут же кинувся вперед, ігноруючи інших. Мабуть, визнав головною небезпекою, чи його запах був найсмачнішим. Земля полетіла в різні боки і звір, за секунду, подолав чотири метри.

Арсен володів дивовижними навичками снайпера, тому відразу-ж вистрілив. Хоча гвинтівка була звичайного розміру і калібру, але куля була особливою, чимось схожою на кумулятивну, але з буровим наконечником. Щоб трохи пробити броню, та закрутити кумулятивний струмінь. Насправді його гвинтівка дуже давно застаріла, було багато голко-стрілів, які краще справлялися з цим завданням, але виконувала свою мету. Сама куля потрапила, якраз між стиками броньових листів. Бур почав робити свою роботу, і снаряд вибухнув, став паром і полум'ям. Це було так, ніби її кінетична сила вразила її саму, наче вдарили бар’єром.

Сміл ледве встиг ухилитися, від прямого удару, але все-ж отримав удар і влетів у найближче дерево.

У ту-ж секунду Аліна виставляла захист, але Герман пролітав повз неї з криками, довелося швидко захищати його. Тому що, на його місці стояв, такий самий звір і вивчав її поглядом. Він вдарив своєю масивною лапою, бар’єр витримав, але вона проїхала пів метра назад, і пішла на пару сантиметрів углиб землі. Лапу звіра охопило полум’я і частина її зникла, чорна рідина полилася з неї.

Сміл, лежав біля дерева геть не бажаючи, швидко піднятися, одним оком, дивлячись на виступ команди, а іншим на політ Арсена. Третій звір, з'явився нізвідки і тепер повертався до Аліни.  Вона розділила руки і створила, два бар’єру, захищаючись. На жаль, Її захист протримається недовго, їх сила була величезною.

Перший звір наближався до Сміла, але чомусь не здійснював своїх стрімких атак. Він наче вивчав його. Звір боявся завдавати прямої атаки, якщо придивитися, то можна зрозуміти чому. З його голови, текла темна рідина і пластини лівого плеча, були пошкоджені. Ніхто навіть і не помітив, як Сміл зробив точний постріл.

- Прибрати обмежувачі, з Біороїду альфа-нуль, - пролунав голос Сміла.

- Попередження, якщо всі обмежувачі будуть зняті, скафандр буде пошкоджений, - пролунав штучний голос.

- Та знімай! Прибрати обмежувачі! Протокол альфа-нуль, кров фенікса, відроджується і кров палає, - закінчив він кодове слово.

Перший звір вирішив атакувати, раз більше не бачив загрози, замахнувся, але Сміл швидко відійшов від удару і вистрілив. Кулі потрапили кудись в голову, результат мінімальний. Краєм ока, він міг бачити, що Аліна активувала свій бар’єр на повну, та намагалася вистрілити.

Герман, швидко схопив гвинтівку і почав стріляти чергами, з положення лежачи. Вже не намагався встати на ноги. Арсен же, перемкнув гвинтівку на інший режим, чим вкоротив дуло і вставив іншу обойму, вибухові снаряди. Проста ефективність. Після пострілу, результат залишився колишнім, лиш другий звір йшов до нього, оминаючи Аліну, він кульгав, лапа так і не відновилася.

- Обмежувачі зняті, біороїд альфа-нуль, готовий до бою, - пролунав штучний голос.