Розділ 9

Додому повертаюся пізно, зміна до десятої, та поки добралась — вже одинадцята. Стомлена і досі схвильована. Залишок дня обдумувала пропозицію Родіона. Досі не вірю, що він хоче мене взяти на роботу.

Я так осоромилась в кафе, думала що він почне приставати, пропонувати інтим. І чому саме це полізло в голову? Звичайно, йому не треба зваблювати таких як я. Він багатий молодий і красивий. Впевнена, за ним табуном дівчата ходять.

Що ж робити? Якщо чесно, я дуже хочу в офіс, але не знаю, як відреагує на це Василь. Він завжди казав, що я не годжусь для серйозної роботи. А там не каса, там розрахунки і звіти багатомільйонної компанії.

У квартирі темно, чоловік напевно вже спить. Він ніколи мене не чекає, лягає раніше, щоб виспатись і зранку почуватись добре.

Тихо йду на кухню, вмикаю світло і бачу в раковині повно брудного посуду. Важко зітхаю, закочую рукави і беруся за миття. Якщо залишу, все засохне, а завтра мені знову на зміну, можу не встигнути.

Поки мила посуд, закипів чайник, зробила собі міцного чаю. Їсти не дуже хочеться, стомлена, тому дістаю з холодильника ковбасу сир, помідор і роблю бутерброд.

Жую, вдивляюсь у темряву у вікні, та продовжую думати про Родіона.

А може це підступ якийсь? Не віриться, що він так просто захотів допомогти. Він бачив мене лише раз. Я для нього чужа.

А може це через Василя? Він його важливий працівник і Родіон вирішив, що дружина його головного технолога має мати вищий статус, ніж звичайної касирки.

Виходить, Василь мав рацію - знайомства сім'ями все ж таки приносять користь.

- Давно прийшла? - чоловік так тихо заходить на кухню, що я аж здригаюсь від його голосу.

- Пів години тому, - розглядаю його оголеного, лише в трусах. - А ти чому не спиш? Я тебе розбудила?

Він позіхає і сідає навпроти, спирається ліктями, потирає очі.

- Та я й не спав, - зітхає. - Настрій паскудний. Ти уявляєш, сьогодні весь офіс з мене глузував. Розказували, як Родіон виносив мене з ресторану і садив у таксі. Чому ти мені цього не сказала?

Його вимогливий тон змушує напружитись.

- Не думала, що це так важливо, - промовляю обережно. - Родіон хвилювався за тебе, от і відправив раніше. Хоч ти й не хотів їхати.

- Чорт, - видихає і прикриває очі. - Який сором. Олег Володимирович теж це бачив?

- Не знаю, - запинаюсь. Хоч би він не дізнався, що його начальник ніс до самого ліжка. - Скоріш за все ні. Ми швидко покинули ресторан.

- Халепа, - шипить роздратовано. І я не розумію, це він на мене злиться, чи на себе. - Як так осоромитись? Ще й Родіон бачив мене таким. Він так до мене не дуже привітний, а тепер взагалі уникатиме. Відправив мене з ресторану, щоб не соромив їх.

- Родіон дуже хороший чоловік, - кажу і отримую підозрілий погляд. - Ну, я маю на увазі, він хвилювався за твою репутацію, - поспішаю виправитись.

Василь підтискає губи. Він сумнівається, що саме доброта керувала його начальником. Якщо чесно, я теж такої думки, але не виказую цього.

- Вже є як є, нічого не виправиш, - каже після короткої паузи. - Сподіваюсь, з часом всі забудуть. І мені не буде соромно дивитись людям в очі, - підводиться, підходить і цілує у скроню, провівши долонею по спині. - Я завтра їду у відрядження на декілька днів. Приготуєш мені щось поїсти в дорогу.

- Зараз? - піднімаю на нього погляд.

Як не вчасно. Я так стомилась. Хочеться лягти і заснути.

- Бажано, - схиляється і цілує в шию. - Або може завтра зранку, - голос його стає дуже лагідний, а руки опиняються на грудях. - А зараз я хочу тебе, ми ж не побачимось декілька днів. Вділи чоловіку трішки свого часу.

Не встигаю промовити й слова, як він мене цілує, довго і настирливо. А потім змушує залишити чашку недопитого чаю на столі, і тягне за собою.

В спальні напівтемрява, лише нічник світиться з його боку. Ліжко розстелене, постільне зім'яте. Василь знову мене цілує і починає роздягати. Я спочатку розгублено стою, дозволяю йому це робити, а потім, коли залишаюсь лише в білизні, відсторонююсь.

 Зачекай, мені треба в душ, - маю надію, що він мене відпустить. - Я ж цілий день працювала.

- Потім сходиш, - видихає збуджено і кидає мене на ліжко, сам навалюється зверху.

Василя вже не зупинити. Він продовжує вимогливо мене цілувати і пестити тіло. В якусь мить в мені навіть прокидається легке бажання. Але чоловік занадто нетерплячий і швидко все робить. Тому вже через п'ять хвилин я не відчуваю нічого, лише втому. Не проявляю активності, а дозволяю йому насолодитись процесом.

- Василю, я чула у вас в офісі скоро звільниться місце в бухгалтерії, - наважуюсь розпочати розмову після сексу.

Зараз він в гарному настрої, розслаблений, найкраща мить. Мені хочеться почути, що він скаже, як відреагує.

- Звідки ти це чула? - підводиться на лікті і здивована дивиться на мене.

Він оголений повністю, я прикрита ковдрою, але чомусь все одно змерзла.

- Чула на вечірці, - від брехні подих перехоплює.

Про Родіона краще промовчати і про зустріч з ним. Василь може все неправильно зрозуміти і тоді буде скандал.

- Плітки все, - хмуриться. - Якби було правдою, я б знав.

- А ти не міг би піти спитати? А раптом правда. Я вчилась на бухгалтера, ця робота мені б підійшла.

Чоловік важко зітхає і повертається на бік обличчям до мене, накривається, ховаючи інтимне місце.

- Полю, навіщо це тобі? Це ж зайвий головний біль, - бурчить приглушено.

- Бо я хочу працювати за фахом. Я люблю це, - випалюю емоційно. Сідаю, підтягнувши на груди ковдру. - А я роками сиджу на касі. Час йде і все без змін. Я думала, це тимчасово. Я не хочу все життя працювати касиркою. Якщо є можливість, чому б не спробувати?

- Знаєш, чому я не хочу, щоб ти йшла в офіс? - дивиться на мене суворо і від його погляду все стискається. Розумію, що він все для себе давно вирішив і не дозволить бути там, де він. - Бо працювати бухгалтером в такій компанії як наша — це серйозна справа. Там треба бути уважною і мати гострий розум. А якщо ти щось наплутаєш у звітах і потім будуть шалені нестиковки? А це гроші. Великі гроші. Я не хочу, щоб ти соромилась. І соромила мене.