Глава 26

Сайрус  допиваєш пиво, дивишся на Міа і кажеш:

— Якщо не зайнята, можеш показати мою кімнату?

Міа широко посміхнулася, в очах спалахнув грайливий вогник. Вона швидко оглянула зал і кивнула.

Міа:

— Якраз зараз не дуже зайнята. Борн не буде лаятися. Ходімо, красунчику.

Вона взяла тебе за руку (теплою і м’якою) і повела до дерев’яних сходів на другий поверх. Її стегна апетитно погойдувалися перед тобою при кожному кроці. Піднявшись нагору, ви пройшли коридором до дверей з номером 7.

Міа відімкнула двері ключем і зайшла першою, запалюючи масляну лампу на столі. Кімната була простою, але чистою: велике дерев’яне ліжко, маленький стіл, стілець, шафа і тазик для вмивання. Через маленьке вікно видно нічне небо з двома місяцями.

Міа (закриваючи за собою двері і повертаючись до тебе):

— Ось і твоя кімната. Ліжко м’яке, постіль свіжа. Якщо холодно — можу принести ще одну ковдру…

Вона підійшла до тебе ближче, майже впритул. Її пишні груди майже торкалися твоїх грудей. Міа підняла на тебе очі і тихо, з ледь помітною хрипінкою в голосі сказала:

Міа:

— Або… якщо хочеш, я можу залишитися трохи довше і «зігріти» тебе. Після цілого дня дороги ж треба розслабитися, правда?

Вона поклала руку тобі на груди і легенько провела пальцем вниз, зупинившись біля пояса. Її губи були напіввідкриті, а погляд — дуже красномовний.

Міа (шепоче):

— Я закінчую роботу через півгодини… Але якщо дуже хочеш — можу затриматися зараз.

Вона чекала твоєї реакції, явно готова на більше, ніж просто «показати кімнату».