Глава 25

Сайрус допиваєш суп, робиш кілька ковтків пива і починаєш уважніше прислухатися до розмов навколо, особливо намагаючись почути щось про сестру Міру.

Через деякий час тобі вдається вловити розмову за сусіднім столиком. Дві місцеві жінки (одна — дочка пекаря, друга — дружина коваля) тихо перешіптувалися:

Жінка 1 (дочка пекаря):

— …а сестра Міра сьогодні знову була дуже красива. Коли вона йде вулицею, навіть старі чоловіки голову повертають.

Жінка 2 (дружина коваля):

— Та вона завжди така. Спокійна, добра, голос як мед. Але кажуть, що Айріон її дуже любить. Вона ще молода, а вже така сильна жриця. Минулого місяця вона одного пораненого авантюриста за одну ніч на ноги поставила.

Жінка 1 (зітхаючи):

— І при цьому жодного залицяльника. Скільки хлопців до неї підходили — всім відмовляє чемно, але твердо. Кажуть, вона присвятила себе Айріону і не хоче стосунків. Хоча… я бачила, як вона іноді замислюється, коли думає, що ніхто не дивиться. Може, чекає когось особливого.

Жінка 2 (сміючись тихо):

— Особливого? Та вона жриця! Якщо хтось і зможе її зачепити, то тільки обраний Айріоном. Або дуже-дуже сміливий хлопець. Але таких у нашому селі немає.

Вони ще трохи поговорили про те, що Міра часто допомагає бідним і хворим безкоштовно, і що багато дівчат у селі хочуть бути на неї схожими.

Також ти вловив ще один короткий уривок від авантюристів за іншим столом:

— …Міра — красуня, та лізти до неї — собі дорожче. Один п’яний воїн минулого року спробував її обійняти біля храму… на ранок у нього вся рука була в опіках від святого світла. З тих пір ніхто не ризикує.

Ти закінчуєш пиво. Міа знову підходить до твого столика, витираючи руки:

Міа (грайливо):

— Ну що, Сайрусе? Ще щось будеш? Чи вже підеш відпочивати в кімнату? Можу провести тебе туди, якщо хочеш…

Вона явно не проти трохи побути з тобою наодинці.