Глава 22

Ти киваєш Міа і кажеш:

— Густий м’ясний суп, будь ласка.

Потім ти відходиш від стійки і йдеш у зал, щоб послухати, про що говорять люди.

Міа крикнула тобі вслід:

— Добре! Суп буде готовий швидко, віднесу в кімнату 7 або знайду тебе тут!

Ти сідаєш за вільний столик недалеко від компанії з 4-х авантюристів (3 чоловіки і одна жінка-лучниця). Вони вже трохи випили і активно обговорюють останні новини.

Що ти почув (сплетні):

Про демонів:

«Кажу вам, на півночі знову відкривався малий портал. Два тижні тому караван зник повністю. Тільки кров і сліди кігтів залишилися.»

Про вовків:

«Вовки біля печери на північ від села зовсім здуріли. Вчора один селянин ледь втік. Кажуть, там з’явився ватажок — великий чорний вовк рівня 7-8.»

Про Ліріель:

«Ельфійка-магесса сьогодні проїжджала через село. Красива, як місяць, але холодна. Кажуть, їде в столицю з важливим дорученням від Академії.»

Про тебе (тихо, але ти вловив):

«Бачили нового хлопця? Щойно зареєструвався в гільдії. Вигляд дивний… може, ще один перероджений?»

Один з авантюристів (здоровань з сокирою) голосно сказав:

— Якщо хочеш швидко підняти рівень — іди на щурів у підвал таверни. Легко і швидко. Або спробуй зібрати срібнолистя біля річки завтра зранку.

За іншим столом пара селян тихо перешіптувалася про те, що останнім часом дівчата бояться ходити до річки вночі — хтось там «шастає».

Через 10 хвилин до тебе підходить Міа з великою глиняною мискою гарячого густого м’ясного супу, шматком свіжого хліба і ложкою. Вона ставить все на стіл і злегка нахиляється:

Міа (грайливо):

— Ось твій суп, красунчику. Гарячий, ситий. Якщо захочеш добавки або… щось інше — просто поклич мене. Кімната 7 вже готова для тебе.

Вона підморгнула і пішла, звабливо погойдуючи стегнами.

Суп пахне дуже смачно. Ти можеш їсти тут або забрати з собою в кімнату.