Глава 3
"За що спасибі ? Добре тебе помотало, ще не відійшов. Ти що новенький у Кубці?" - запитав Вал який все ще стояв коло мене і перевіряв свої речі.
"Так." - сказав я все ще не знаючи що робити.
"Тоді тобі треба зараз же братися за квести"- показав він в кінець площі де стояло десять-п'ятнадцять людей... Хм, скоріше розумних, бо там були ельфи, і гноми, і Орки т.д. - "Там можна брати квести, але звісно краще це робити в гільдіях."
"Чому ти мені допомагаєш ?" - запитав я трохи здивований такою розкутістю.
"Це не поміч, а всього настанови, до того ж я вже відправив тобі запрошення в друзі. Коли підіймешся до десятого рівня знайди мене."- сказав вовкулака і пішов до одного з виходів з площі.
Я вирішив все ж піти до тієї дошки з квестами яку порадив новий знайомий. Поки йшов прийняв запрошення нового знайомого також підмітив що на площі було дуже багато різних рас були навіть такі що рвали всі шаблони, а були такі як банальні ельфи. Коли підійшов до дошки вже нікого майже не було і висіло всього декілька завдань і тільки одне мене зацікавило, я одразу зірвав його :
Полювання на вепрів
Умови: Вбити п'ять вепрів і освіжувати(Видача зброї на одне полювання.)
Нагорода: 100 очок рівня, 25 мідних монет.
Я вирішив піти до замовника щоб почати виконання квесту. Прямо під замовленням було написано місце куди потрібно прийти, тому не чекаючи нічого я побіг прямо з площі прориваючись крізь потік усіляких істот . І вже через 10 хвилин був біля дверей якоїсь крамнички. Я зайшов у крамницю.
"Доброго дня!"- сказав я побачивши молоду жінку яка сиділа у крамниці де повсюди висіла усіляка одежа .
"Добрий день!Ви щось хотіли купити ?"- запитала вона роздивляючись мою потріпану одежу.
Я зробив декілька кроків вперед і нарешті розгледів табличку у неї над головою:
Тена 23 рівень
Раса Людина
"Ні, я прийшов щоб запитати чи завдання ще в силі." - з надією в голосі запитав я.
“Вибачте Грім, але завдання вже забрали.”- сказала вона і продовжила роздивлятися мене.
Я вийшов на вулицю й одразу пішов до виходу з міста. Пройшовши біля сторожі я вийшов за ворота й пішов в ліс. По дорозі знайшов товсту палку. Щоб знайти хоч якусь тваринку я почав ходити максимально тихо. І ось нарешті Фортуна погладила мене по голові, а не дала підсрачник. Я побачив кролика який їв траву на маленькій галявині. Я так же тихо підійшов ближче і ліг у кущах.
Заєць 1 рівень
Я роблю ривок і не сильно розмахнувшись... попадаю прямо в голову зайцю, він відлітає в сторону. Заєць починає бігти, але підстрибую на місці роблю замах та вибиваю дух із зайця. Я підійшов до тушки і побачив ось таку підказку:
Ви можете зібрати трофеї автоматично або в ручну.
Якщо ви захочете зібрати автоматично то якість буде гірше за зібрані в ручну.
Я довго не думаючи обрав автоматично бо в мене немає ножа для того щоб зняти шкіру.
Ви отримали 20 очок рівня.
Ви можете отримати уміння Тиха хода 1 рівня.
Зниження шуму:10%
Діє: 5 хвилин.
Тиха хода знижує шум від ходьби.
Підтвердив уміння і викосив ще двох зайців. В мене з’явилося бажання наварити якесь галюциногене зілля. Щоб от взяв мензурку такого зілля, кинув у ворога і поки він дивитися мультики, ти його по-тихому прибиваєш.Я ходив по лісу та збирав травки у саморобні клумаки з хутра зайців. От вже вкотре система дає мені смачні плюшки:
Ви можете отримати уміння Травник 1 рівня.
Травник може бачити характеристики трав.
Цікаве уміння, якраз те чого я чекав тому я його взяв, а от наступне оповіщення мене вибило з колії:
Вас помітили сильні світу цього. Зараз ви всього лиш новенький який не знає що робити далі, але ви спостережливий і тому наділені умінням Зір.
Якщо чесно то це був не просто цікавий факт того що за мною слідкують місцеві Божки чи ще хтось. Це факт того що я отримав божественне уміння і при цьому я тільки почав грати...А от опис нічого не сказав про уміння:
Уміння Зір 1 рівень.
За допомогою цього уміння ви можете бачити більше.
І тільки підказка зникла в мене прямо над вухом пролітає заточена палка випущена з кущів.З усіх сторін почали вибігати маленькі зелені монстри які тут як повитягували свої ножі із сумок і почали бігти на мене.
Гоблін 3 рівня.
Ніп
Ну а я що?А я стаю в круту стійку й починаю валити зелених... Ох якби це було правдою!Тільки я побачив цих недомірків облитих зеленкою відразу дав стрекача до найближчої сторожі. Я біжу, а ці маленькі вухасті скотини кидають в мене свої заточені палки й камені. Ось видно сторожу у їхніх блискучих латах, а ось я пробігаю біля них та стаю за ними. Спочатку вони схоже подумали що я здурів, але ось перший десяток вухастих вибіг з лісу. Ось двоє за спинами яких я стояв вже зав'язали битву з гоблінами. Я вирішив не відлинювати та піти повоювати. Взявши свого дубця я почав крутити піруети та збивати голови гоблінам-недобиткам. Але все ж таки не обійшлось і без ран. В мене декілька разів попали каменями і один раз саморобним списом прямо в ногу трохи вище коліна . Все могло б статися набагато гірше якби не сторожа. Ось останній гоблін упав на червону від крові землю від меча чоловіка в блискучих обладунках. Моє тіло стало слабше і я сів біля трупів цієї зеленої пакості.
#5584 в Фентезі
#837 в Бойове фентезі
#1973 в Фантастика
#549 в Наукова фантастика
Відредаговано: 29.12.2020