Глава 2

                                                                              Глава 2 
 Пройшло вже дві безсонні ночі і три дні як я шукаю новий проєкт для заробітку грошей. Питання грошей стояло зараз дуже жорстко, в мене залишилося 400 аліасів, це до того ж що за 5 аліасів можна купити хліб, а за літр молока 15, а крім їжі є комунальні послуги і інші необхідності. Тож у 2040-му прожити на 400 аліасів можна два з половиною тижні . Щось понесло мене у пучину відчаю , зараз краще сконцентруватися на роботі, тому я зайшов на гілку форуму яка була присвячена новій грі яка називалася "Кубок" . І от що там писали мене просто вибило з колії . Ця гра це фентезійний світ з ельфами , гномами , перевертнями і т.д. Але най цікавіше що в цій грі є свій само регульований ринок , тобто наприклад якийсь клан міг скупити продукт, а через те, що його було мало на ринку тому продавці підіймати ціну і так само в іншу сторону, все як в реальній економіці, але трохи легше . 
 Я вже інсталював гру й увімкнув свою вірткапсулу . Вона почала рівно гудіти, а через  декілька десятків секунд затихла . Я відкрив верхню кришку капсули , почав залазити в неї і відчув м'яку масажуючу підстилку яка допомагала тілу триматися у тонусі під час гри . І ось капсула сама закрилася , стало темно , перед мною висвітилося меню вибору гри де була іконка з кубком , не той який дають на змаганнях, а з якого колись пили в нього інкрустовано декілька смарагдів, а сам він із золота .
Я впевнено натискаю на кнопку вона продавлюється, а я відчуваю як мене захоплює якась сила що тягне мене до темряви . Ось я лечу над полем бою, а красивий жіночий голос що говорить крізь стук мечів голосні виклики і злий рев: "Це світ під назвою Кубок тут живуть багато магічних і простих рас . Тут вживаються , б'ються на смерть монстри і розумні  . Але навіть у цьому не простому світі є правила і краще їх дотримуватися щоб не розгнівати Богів цього світу."- і тільки жіночий голос закінчив свою розповідь в небі стало видно великий вогняний шар що летів прямо на поле бою . Багато хто із тих хто зараз бився вихватили зі своїх сумок якісь артефакти і одночасно телепортувалися . Інші почали бігти, але це їх не врятувало тому що метеор вже вдарився об землю і почав збирати криваву дань не уникнув і я цього, але болі не було лиш знову темнота ... 
 Опритомнів я вже на зеленому пагорбі з якого був вид на ліс і гори які височіли в далині . Але пейзаж зацікавив мене не так, як табличка яка висіла перед очима . Вона пропонувала мені обрати образ і расу . Несподівано для себе помітив що не відчуваю тіла, а сам я безтілесний дух . Але це лише початок бо я повинен обрати расу . Вибір раси давав якісь бонуси і , якісь мінуси, а через те, що тут немає традиційної системи класів то я вирішив вибрати людську расу вона все одно що пустий лист бо немає не бонусів не плюсів . Тож свій образ я не міняв, а лиш трохи підправив свої риси . І залишився лише нік я почав обирати в мене було три варіанти: "Грім" , "Вбивця Акаме" або най кращий варіант "НогиМенівРот" .Але все-таки зупинився на варіанті Грім і коли нажав кнопку підтвердження то мене знов прийняла моя нова знайома, темрява ...
 
Я відчув легкий холодок який пройшов по спині , просту одежу .Відкрив очі, одразу підмітив смужку з життями та витривалістю . Сам я лежав на плиті яка стояла посеред якоїсь площі . Не очікувано до мене підбіг хлопець НІП(не ігровий персонаж) у звичайній одежі, але у декілька разів краще ніж в мене.
"Вітаю у місті Длор!Схоже ви у нас вперше.Тоді вам потрібно зайти в адміністрацію." - проторохтів він  .
Я нарешті встав із холодного каменя .
"Привіт звісно, але хто ти такий?" - запитав я у хлопця вже йдучи з ним до адміністрації.
"Я той хто зустрічає нових людей у місті ,пане Грім." - відповів хлопець з таким виглядом неначе пояснює ті речі які знають всі.
І коли ми пройшли вже декілька кроків , я зрозумів дещо про що зараз запитаю.
"Звідки ти знаєш моє ім'я?"- поставив питання . 
"Кожний може бачити ваше ім'я." - трохи обурений моєю не обізнаністю відповів хлопець.
Я помічаю що у хлопця над головою висить табличка:
                                             Лар 9 рівень
                                             Раса Людина
В мене виникло бажання подивитися на свої характеристики :
                                            Грім 1 рівень.
                                            Раса Людина
                                          Характеристики 
                                          Сила 0 
                                          Витривалість 0 
                                          Інтелект 0 
                                          Спритність 0 
"Ми прийшли.До побачення!"- сказав Лар і пішов геть.
А я залишився біля масивної двері із дерева з різьбленнями сама адміністрація схожа на всі інші будови в такому ж стилі як будівлі середньовічні європи. Але все ж таки від будівлі в яку я заходив віяло монументальністю. Як тільки я зайшов мене привітав низький чоловік з довгою бородою і не дуже довгим волоссям чорного кольору. Підійшовши до стола за яким схоже і сидів адміністратор.
                                              Вар 20 рівень
                                              Раса Гном
"Доброго дня, пане Вар!" - сказав я 
"Доброго дня, Грім ! Ви у нашому місті вперше тому я видам вам спеціальний документ що підтверджує вашу особу." - відповів Вар і одночасно біля мене з'явилася повністю біла карточка з матеріалу схожого на пластик та з нанесеними знаками.
                                               Карта гравця Грім 
"За допомогою цієї карти Сторожа що слідкує за право порядком зможе розпізнати вашу особистість , карту не можливо вкрасти також вона зберігається у просторовому - проінформував гном.
                                              Нове закляття 
                                              Виклик карти 
                                              Виклик карти це закляття яке доступне для всіх і не витрачає ману 
"Ще дам одну пораду."- зробив тихіший голос бородань -"Пане Грім зараз в окрузі ходить багато нечесті, якщо ви хочете стати мисливцем на монстрів то якраз зараз найкращий час."
"Все, Грім можете йти!" - з натиском сказав гном і я вийшов.