Глава 1
Вітер в лице, позаду чути крики:"Стій!" а також багато виразів які писати не можна, я біжу по тісній, маленькій вуличці, вибігаю з неї й мчу до будівництва нового бізнес-центру. Підбігаючи я побачив паркан який поставили на деякий час тому він був із дощок і невисокий десь два метри, мене не зупиняє це дошкове непорозуміння що стало в мене на шляху я перелажу паркан чіпляючись за місця де є маленькі зазори між дошками. Вже прямо над вухом я чую злі викрики які адресовані мені, тому збираю всю волю в кулак і біжу до протилежного краю будівництва, борючись з жахливою білю в ногах від невдалого стрибка. Підбігаючи до наступного паркану я відчуваю як хтось дуже сильно тягне мене за мою футболку і я падаю ...
Наді мною стоїть накачаний повністю лисий чоловік за ним ще двоє на вигляд теж не слабкі, але вони вже з шевелюрами. Мене сильно потягнули за футболку (чесне слово наче шкодливе кошеня) я аж підстрибнув і побачив злі, і втомлені очі лисенького.
-"Думав не спіймаю?!" - сказав лисенький.
- "Ну, взагалі думав ні - спокійно відповів я від чого у мого співбесідника загорівся злий вогонь очах.
-"Ти хоч знаєш з ким говориш ? Якщо не пам'ятаєш то я Рок." - почав давити на мене
- "Звісно знаю, ти той кого я вчора вбив у Апрі." - сказав я і згадав Рока 27 рівня якого вбив вчора на замовлення та обчистив.
- "Розумієш що прийдеться розплачуватися за те що вбив мене і вкрав всі мої речі?" - з напором прогарчав він і стиснув ще більше свою хватку я зрозумів що або я заплачу або мене поб'ють він і його дружки які вже підійшли до нас.
- "То що будеш платити, ні?" - сказав він і при близив свій волохатий кулак до мого лиця.
-"Добре"- кажу я і дивлюся собі на руку де в мене комунікатор або як його зараз називають просто ком і пересилаю 700 аліасів на рахунок цьому Року (так не дивуйтеся, зараз можна просто просканувати співбесідника і система сама знайде його рахунок, але це тільки якщо людина сама увімкнула таку можливість схоже, той хто стояв напроти мене знав про те що я захочу заплатити) він відпускає мене і підтверджує транзакцію через свій ком. Він щось каже своїм друзякам і вони посміюючись йдуть геть, я теж йду додому. Прийшовши додому я поїв помився і ліг спати, всі роздуми про сьогоднішню зустріч я залишив на завтра та провалився у сон.
Прокинувшись я вмився і почистив зуби, піднявши голову після того як пополоскав рота від пасти побачив у дзеркалі хлопця якому 23 роки, а очі його дуже виснажені скоріше не фізично, а морально, дрібна щетина і коричневе волосся. Вимкнувши світло у вбиральній я вирішив поснідати, в холодильнику в мене було декілька яєць і дві сосиски тому я зробив яєчню і посмажив сосиски, замовив у штучного інтелекту каву. Також ШІ може сам готувати, робити напої, слідкувати за посудомийкою і т.д. Але готувати я люблю сам бо можна приготувати за своїм смаком, а не по рецепту.Сівши їсти я задумався про вчорашню зустріч. Я запитав сам у себе:"Чому я не злякався коли мене схопили?"- зараз я розумі що це був адреналін і якби це сталося прямо зараз все могло б бути по іншому. Я взяв каву і пішов на балкон з якого в мене був вигляд на місто, тому я проводив тут декілька хвилин зранку. На балконі я продовжив свій монолог:"Чому я відав гроші ?"- тут все більш ніж ясно якби я не відав гроші то мене точно побили."Чому не викликав поліцію?"- як тоді так і зараз розумію що їм нічого не зробили крім 20 діб. Є ще одне питання на яке я і так знаю відповідь "Чим я насолив цьому типу?"- тут теж все зрозуміло я вбив його в Апрі грі з повним зануренням. У цій грі можна обмінювати віртуальні гроші на реальні тому багато хто за лут в цій грі справді може вбити. На мене не вперше напали, але до цього це було лиш в грі коли збиралися цілі рейди щоб вбити "Ненависного найманця".
Тому є тільки один спосіб більше не попадати в такі історії, потрібно йти в іншу гру, хоч тут я і заробляю більше, але все-таки життя дорожче.
#5573 в Фентезі
#834 в Бойове фентезі
#1965 в Фантастика
#543 в Наукова фантастика
Відредаговано: 29.12.2020