Маркіза Мура сіла на кушетку поряд з Вовою і заспокійливо стисла йому лапку. Ноттен притулився до стіни і мовчки слухав. Пожежник бурундучок Миколка присів на табурет. Інші рятувальники, директор і вчителі зазирали в автомобіль ззовні. Гієна Яна подала склянку води ховрашку. Песець термометром розмішував ліки у склянці з водою.
— Ми повинні вам дещо розповісти, – ледь чутно прошепотів Мир.
— Ми… Ми хотіли, – продовжив Хрустик.
— Хотіли підпалити школу, а потім усіх врятувати, – продовжував Вова.
— Узагалі, мріяли стати героями, – промимрив Мир.
— Ой! – Маркіза Мура схопилася за серце.
— Візьміть, – лікар витягнув термометр і простягнув склянку міс Мурі, – я передчував, що з вами щось подібне станеться. Це заспокійливе.
— Спасибі, – учителька залпом випила вміст склянки.