Глава 8

Застигши навприсядки, отетерілий Генрі враз зблід, в скронях гучним набатом пульсувала кров. Так і закляк монументом, вирячившись на пергамент. Біля скрині спостерігалися й інші листи, написані Грейс її батькам, також подругам. Звісно, маг не став їх читати, адже достатньо й того, що побачив… І звідкіля ж в Дербі листи Лінс? Ким насправді є той Дербі? Невже шпигун? Та й навіщо шпигуну здалися листи Грейс, адресовані її батькам та друзям? Здогадка пройняла гострим лезом. Генрі не був дурнем, вирішив усе з’ясувати остаточно та без зайвого галасу. Квапливо склавши листи, накрив їх і скриню пледом. Зрештою, покинувши намет Дербі, на ватяних ногах попрямував до власного павільйону.

Генрі вже й не здивувався, коли за дві години зі щілини його магскрині вислизнув білосніжний конверт з печаткою Грейс Лінс. Розгорнувши пергамент, маг понуро хмикнув, нервово хитаючи головою, а серце стиснули невидимі лещата. Авжеж, то був той самий лист, який вже прочитав в наметі Дербі. Послання від Грейс… Судомно видихнувши, Генрі мимоволі стиснув кулаки. Невгамовне дівчисько! Що ж вона коїть, що замислила? Доки відчайдушно намагався опанувати себе, слідом з’явився інший конверт з печаткою його старшого брата, Лотера Бернвальдського. Квапливо читаючи цей лист, Генрі спохмурнів вже по-справжньому. Не досить усіх бід та негараздів, ще й братик повідомив про наказ Його Величності — усім командирам протягом трьох місяців необхідно визначитися з нареченою та під час відпустки представити обраницю при дворі. Такою була воля короля Ельдара. І у разі відмови від шлюбу поважний бойовий маг не мав права в подальшому будувати військову кар’єру. Ба більше, доведеться залишити посаду командира… Злісно шпурнувши лист на підлогу, Генрі розпачливо стиснув долонями скроні, неначе за мить його нещасна голівонька вибухне від вбивчих думок. Кляті забаганки короля! Як відомо, Його Величність вважав, що маги з поважних родів на певних посадах повинні укладати шлюби, бо наявність сім’ї — ознака зрілості. Боги, яка ж наречена? Хто забажає поєднувати долю з безплідним магом? Будучи чесним і благородним, Генрі ніколи не став би приховувати від обраниці цю правду… Триклятий Аліфард! Саме цієї миті Бернвальдський відірвав би його ненависну голову без зайвих роздумів! Хоч Генрі здавалося, що в нього завше все під контролем, проте наразі почувався загнаним у глухий кут…         

Під час вечірньої трапези вояки, як зазвичай, зібралися біля багаття та з невимовною насолодою поглинали кашу з м’ясною підливою. Бернвальдський приєднався до побратимів, приховуючи вируючі емоції за маскою непорушності, а Дербі поряд не спостерігалося. Можливо, порався на кухні.

Квапливо повечерявши, Генрі побажав воїнам «спокійної ніченьки», проте не поспішав повертатися до власного павільйону, натомість непомітно прокрався до намету Дербі. Зачаївшись поміж інших наметів, нерухомо застиг в нетерплячому очікуванні. Вочевидь рудий маг перебував всередині, адже у світлі лампадки за пологом промайнув його силует. Хоч Бернвальдського і охоплювало невимовним бажанням увірватися туди та з’ясувати правду, проте наразі вирішив не поспішати. Як кажуть досвідчені воїни, у певних випадках поспіх не завше доречний.   

Зрештою, за кілька хвилин в наметі Дербі спалахнуло сріблясте сяйво, у якому зник його темний силует. Звісно, Генрі відразу зрозумів, що маг активував портал. На щастя, керуючись певним артефактом-перснем, Бернвальдський мав можливість відстежити магічний слід будь-якого вояки зі свого підрозділу. Згідно зі статутом, відповідний перстень видавався кожному командиру, аби ті стежили за порушниками дисципліни. Не зволікаючи, Генрі відразу налаштував артефакт таким чином, щоб вловити слід Дербі та за мить відчув, що він перебуває десь неподалік. Зціпивши зуби, Бернвальдський квапливо попрямував в той бік, куди простягався слід, а саме, за межі табору. Активувавши інший артефакт, який дозволяв бачити в темряві, він за кілька хвилин прокрався до берега невеликого водоймища, де зазвичай полюбляли купатися вояки після виснажливих тренувань. Ще здаля помітив у воді дівочий силует… Опустившись навпочіпки, маг нерухомо причаївся в густих чагарниках.

На тлі ясного вечірнього неба золотим розсипом сяяли численні зорі, відображуючись у плесі мальовничого озера. Можливо, Генрі би й замилувався цією дивовижною красою природи, якби в грудях не калатало серце, мов навіжене… Напружений, немигаючий погляд прикипів до оголеної дівчини, яка плавала у водоймищі, а на березі спостерігався акуратно складений одяг Дербі.

— Так і знав… — труснувши головою, процідив Бернвальдський. — Грейс… — зціпивши зуби, щосили вп’явся пальцями в нещасне гілля кущів. Дурень! Як же не здогадався раніше?

Нічого не підозрюючи, магиня неквапливо попливла до берега. Хоч водиця й холодна, проте Грейс активувала зігріваючий артефакт, один з браслетів. Насолоджуючись вечірнім купанням, навіть блаженно заплющила повіки. Оскільки була впевнена, що поряд жодної живої душі, вирішила тимчасово деактивувати ілюзію, яка приховувала її за личиною Дербі, вигаданої, неіснуючої особи. Ставши собою, дівчина відчувала неабияке полегшення, адже створення ілюзії вимагало певних витрат енергії артефактів, також і її власної магії. Заразом під час короткочасного відпочинку від личини відновлювала сили.

Діставшись берега, Грейс повільно вийшла з води, а Генрі враз сором’язливо відвернувся, бо не варто порядному, вихованому магу витріщатися на принади оголеної, благородної дівчини, ба більше, Лінс… Зрештою, за мить тимчасова бентега Бернвальдського змінилася рішучим бажанням розставити всі крапки над «і». Судомно, важко зітхнувши, він випростався на повен зріст та вийшов зі своєї схованки. Почувши шерхіт у кущах, нажахана Грейс враз активувала ілюзійний артефакт. Оскільки маг застав її зненацька, під час активації щось пішло не так…

— Не сподівався від тебе, Грейс… — хрипкий голос Генрі протинав тишу, мов грім серед ясного неба. Його постать виринула за кілька кроків від приголомшеної Лінс, яка вклякла, мов вкопана. — Скинь вже ту жалюгідну недоілюзію… — нервово й невесело реготнувши, втупився немигаючим поглядом в перелякане дівоче обличчя з кумедними, рудими вусами, також і груди залишилися дівочими, хоча нижче поясу у світлі яскравих зірок красувалися чоловічі принади. Вочевидь через спалах неконтрольованого страху артефакт дав збій та личина Дербі відновилася частково.