Прогулянка з жовтня у листопад

̶  Олю, як же ми тобі раді!  ̶  Катерина міцно обійняла на голову вищу білявку.  ̶  Проходь, проходь, а Віктор зараз принесе твою валізу нагору. Ти нічого так і не вибрала з їжі, то що тобі приготувати на зараз?

Білявка блукала поглядом по численних дрібних і великих гарбузах, розставлених на порозі, потім  ̶ вінком з осіннього листя й жовтих хризантем на дверях, наче мала на меті перерахувати всі декоративні предмети.

̶  Яєшні й кави буде достатньо,  ̶  ні на мить не відволікаючись від цього заняття, мовила вона.

̶  Може, шматочок пирога до кави? Є яблучний і гарбузовий. Або кекс із морквою та родзинками, він без цукру,  ̶  торохтіла Катерина.  

̶  В мене нема причин уникати солодощів,  ̶  погляд Ольги нарешті заспокоївся. Вона пильно подивилася Катерині в очі і посміхнулася.  ̶  Мені щонайбільший шматок яблучного пирога.

Господиня просяяла, хоча дивитись в очі Ольги так зблизька їй завжди було трохи моторошно. В першу чергу тому, що вона ніколи не могла вловити, якого ж вони кольору. От і зараз, у світанковому промінні, здавалися то зеленими, то золотавими, то просто карими.    

Поки гостя облаштовувалася в своєму номері нагорі, а Катерина готувала їй сніданок, Віктор зайшов на кухню, не відриваючи вражений погляд від свого смартфона.

̶   Два бронювання через сайт,  ̶  повідомив він.  ̶  На сьогодні. Треба готувати кімнати.

̶  А я казала,  ̶  Катерина довго чекала, щоб проспівати цю фразу. Після істориків й аж до цього самого дня  в їхньому готелі знову було порожньо. А Віктор час від часу буркотів, що не такі вже й сильні чари «цієї вашої полтавської відьми».

̶  Це просто…,  ̶  чоловік справді не міг підібрати слів.

 ̶  Просто порадій і будь вдячним,  ̶  дружина простягнула йому величезну чашку кави у формі рудої лисички.

Сімейний обід у "Крутому схилі" був досить пізній, коли діти поверталися зі школи. О пів на шістнадцяту Катерина лише починала накривати стіл. Для гостей була окрема їдальня, куди вони могли приходити в будь-який час, та Ольга, починаючи вже з другого свого візиту, стала ближчою, ніж далекі родичі, тож обідала з Катериною, Віктором, Алісою та Арсеном. І тепер допомагала господині переносити з кухні численні тарілки. 

 ̶  Жаль, що ти ніколи не приїжджаєш в теплу погоду,  ̶  Катерина кинула погляд за вікно, де виднілися лише голі гілки дерев на фоні переддощового неба.  ̶  Обіди в саду  ̶  це окремий вид задоволення. А ранкова кава в альтанці...

 ̶  Вірю, та обідати з вами  ̶  це в будь-якому разі задоволення,  ̶  Ольга завжди знаходила приємні слова.  ̶  А каву в альтанці я і вдома п'ю. Але теж не наприкінці жовтня, звичайно.

 ̶  Цього разу ти покинула чоловіка аж на три дні, він там не помре з голоду?  ̶  Катерина знала, що її Віктор може що-завгодно, але точно не готувати їжу. Навіть Арсен колись, коли вона захворіла, успішно зварив гречки й насмажив яєць, але чоловік і дочка в кухонних справах були безнадійні. 

 ̶  Він же в Полтаві, там можна замовити доставку їжі о будь-якій годині доби,  ̶  судячи з тону, цим питанням Ольга взагалі не переймалася.  ̶  До того ж, він часом так поринає в роботу, що більше одного разу на добу може й не згадати про їжу. 

 ̶  Нічого, якщо я скажу, що на вашихх фото в Інсті він виглядає, наче персонаж з якогось готичного мультика? 

Ольга дзвінко розсміялася, і хоч звук її сміху був аж надто гучним, Катерина відчула полегшення -- принаймні, це означало, що та не образилася.

 ̶  А чому з мультика, а не з фільму?  ̶  поцікавилась Ольга.

 ̶  Бо гострота його скул і завжди бліда шкіра здаються просто нереальними навіть для "Сутінок" чи чогось такого. 

 ̶  Ой-й, мені це страшенно в ньому подобається. І, до речі, коли йому говорять щось про його готичність  ̶  він сприймає це як найприємніший комплімент.

За обідом тільки й розмов було, що про підготовку до Дня народження Арсена. Віктор орендував залу в гриль-барі, неподалік їхнього готелю. Син обрав це місце з однієї причини  ̶  там до Геловіну ставилися з усією повагою. Від вхідних дверей (але лише зсередини) і до вбиральні все було у штучній павутині з дуже реалістичними гумовими павуками, гарбузах, вирізаних, як годиться, і зі свічками всередині, над барною стійкою висів конічний капелюх, а один з офіціантів сказав, що тридцять першого ввесь персонал буде у костюмах.  Він розповідав про це з таким захватом, що забував їсти, і майже забував дихати.

 ̶  Твій суп так зовсім вихолоне,  ̶  дорікнула Катерина. 

Арсен на автоматі з'їв кілька ложок і нарешті зважився запитати те. що найбільше його хвилювало:

 ̶  Олю, я хочу й тебе запросити. Ти ж прийдеш? 

 ̶  О,  ̶  жінка була здивована.  

І поки вона не встигла відмовитися, хлопець швидко додав:

 ̶  Складеш компанію Алісі. І хоч вас оточуватимуть самі малолітки, вдвох ви це точно переживете.

Ольга глянула на Алісу. 

 ̶  Я знаю, в тебе у Геловінську ніч завжди своя тусовка,  ̶  обережно почала та.  ̶  Але вечірка брата почнеться о дев'ятнадцятій, то може ти зможеш побути там зі мною хоч годину?