7

Знову прийшли похмурі дні,днями лив дощ,а ввечері з'являлась веселка.Джуд не хотіла бачити веселки,не хотіла чути стукіт крапель дощу об вікно,сірість надворі її вганяла в депресію.Депресія-саме таким словом визначив стан дівчини Сем,хоча не був впевненим,інколи вона була дуже веселою і зацікавленою,але в багатьох ситуаціях вона поводилась як його матір після чергового розлучення.Після того випадку,Сем взяв обіцянку з Джуд,що вона більше не буде такого робити,не буде різати себе,не буде малювати кров'ю,не буде рвати картини.Вона погодилась,адже найбільше боялась повернутись в лікарню і приймати знову таблетки,що будуть робити її байдужою до усього,що перетворять її на живого зомбі.

Але дощ,що настирливо стукав у вікно,сірість квартири давили на Джуд,її картини знову стали малюнками,вона передавала ними лише сум.Їй не подобався сум,їй не подобались одноманітні картини,її злило це,вона рвала їх,знову.Дівчина не стримала обіцянку перед коханим,це ще більше її злило,вона рвала кожен малюнок,поки її не перервав звук дверей.Сем прийшов,він побачив це,знову та сама картина,усе повторювалось,наче в жахливому сні,та вперше він розізлився на неї,стукнув голосно дверима і пішов.Джуд побачила це,і попри те,що була в одній його футболці,що ледве прикривала бедра і трусах,побігла за ним на вулицю,в дощ,босими ногами.Сем сідав в машину,що залишила мама,хотів завести її і поїхати куди подальше,або хотів просто посидіти там і подумати,про неї,про неї,про те,що робити дальше.Джуд,щоб зупинити його,вибачитись,загладити провину,незважаючи на дощ,з розпущеним рудим кучервим волоссям,помаленьку,поки він не завів машину,залазила на капот,дивилась на такі рідні зелені очі через лобове скло,тулилась щокою до нього,а Сем просто,невзмозі щось зробити,оперся на кермо.Тієї ночі вони вперше вони відчули справді взаємне кохання,вперше зайнялись ним.

Усе стало на свої місця,вони жили,наче справжня сім'я,Джуд готувала для Сема і раділа,коли той приходив додому,а він захоплювався її картинами,що насправді стали кращими,хоча він і досі не розумів їх.На вихідних вони хотіли поїхати на концерт маловідномої групи,з сусіднього міста,Джуд була ініціатором,адже їй справді подобались їхні пісні.Увесь концерт вона стрибала під сценою,а він насолоджувався її безпосередністю,насолоджувався тим,що нарешті вона була щасливою,що поборола депресію.Він вирішив,що час.

-А зараз один мій знайомий хоче дещо сказати,-оголосив соліст зі сцени,на яку вийшов Сем.

-Я хочу сказати,що десь тут є прекрасна руда дівчина,чудовий художник і моя кохана,-на фоні заграла лірична мелодія,-хоча ми знайомі не так давно і у нас були дивні стосунки,але такі затишні,як і її обійми.Я не хочу,щоб вона була моєю дівчиною.-Сем дістав щось з кишені куртки і став на коліно.-Джуд,будеш моєю дружиною?

У той момент усе в голові дівчини перевернулось,її щастю не було межі,вона незнала,що сказати,а соліст з широкою усмішкою закликав на сцену,де вона обійняла Сема і відповіла:

-Так.

Сем одягнув каблучку з блакитним камінчиком коханій на безіменний палець,група заграла ліричну пісню,та незважаючи на ритми музики,їхні обійми неможливо було розірвати.Ця ніч для обох стала чарівною та щасливою,переповненою коханням.Вони насолоджувались один одиним,теплом тіл,блиском очей навпроти.

Наступні будні,що повертали рутину у життя закоханих,проходили звично,але дівчині знову ставало сумно,вона крутила каблучку на пальці і згадувала свій будинок,рідних.Їй так хотілось,щоб вони були поряд,щоб розділили це щастя з нею,щоб обійняли її,пишалися та раділи за неї.Ностальгія за колишнім життям була сильною та гіркою,викликала сльози,Джуд знову плакала в подушку,не в змозі стримати емоції та почуття,намагаючись приховати це він Сема.Та все ж,накопичуючи щось,згодом стає важко це приховувати.Так і Джуд,не змогла довго тримати в таємниці те,що депресія повернулась,хоча сама не була впевнена,що вона кудись зникала.Дівчина не могла це сказати коханому,та він бачив пустоту в блакитних очах,як кохана лежить на ліжку,сумні малюнки та відчував мокру від слів подушку,коли засинав.

Перед очима Джуд,в голові вимальовувалась та картина,намальована кров'ю,чи Сем зберіг її?Вона чула стук теплого дощу у вікно,але в уяві це її кров крапала на плитку у ванній.Дівчина відчула життєву необхідність перевірити,чи справді такий звук буде,їй захотілось побачити геометричні червоні лінії на білих руках.А чи просто позбутися цієї моральної болі,цього смутку,розчарування,ностальгії,туги,безвиході.Джуд встала з ліжка,йдучи,наче зачарована на кухню,біла рука з каблучкою взяла ніж і дівчина у білій футболці,що пахла коханим,пішла до ванної,руде кучеряве волосся красиво спадало на її спину.Дівчина зайшла до ванної,встала перед дзеркалом і побачила чорні круги під почервонілими від сліз очима,бліду шкіру,що перетворювала її в примару.Джуд зігнула ліву руку,а правою підвела ніж до мотузок,що проводили кров,що підтримували її життя,і почала розрізати їх,помало,стежучи за кожним струмком крові,що виходив і протікав по блідій руці,збирався і червоними краплями з глухим ледь чутним звуком падав на плитку,де розбивався.І так мотузка за мотузкою,поки в голові не потемніло,поки світ навколо не закрутився,поки її голова не зустрілась з плиткою у ванній кімнаті.

Коли Сем повернувся додому,Джуд його не зустріла,він за звичкою пішов у спальню,щоб знову побачити сумну картину,як його кохана лежить на ліжку,щоб поцілувати її,але побачив відкриті двері до ванної кімнати,а там і кохану в калюжі власної крові,що встигла ввібратися у білу футболку.Хлопець забіг,втрачаючи зв'язок з реальністю,намагався привести до тями зблідлу дівчину,обіймав кохану,дзвонив у швидку.

Заляпаний кров'ю хлопець сидів у коридорі,біля лікарняної палати,де лежала його кохана.Він перебирав усе в голові,усі ситуації,починаючи спочатку,починаючи з того дня,коли побачив її вперше,потім коли вона раптово з'явилась в його житті.Вперше Сем задумався наскільки ж мінливим настрій був його коханої,різкі перепади,починав розуміти її картини.Усі думки та висновки звелися до одного-біполярний розлад.Це пояснювало переважаючий депресивний стан та нищення власних картин.Чому він раніше про це не подумав?Чому не знайшов її батьків?Чому він не потурбувався про неї?