Зранку по дорозу до школи,сестра розповідала про вечірку,про те,як до неї підійшов Росс,про що вони розмовляли і що він зовсім не тупий,що він читав багато цікавих книг.Поганий настрій Джуд пройшов,вона слухала сестру,та дуже неуважно.Їй в ці моменти було всерівно на усі події,її захоплював вигляд дороги,світанок,листя,що вже починає жовіти.Джуд обожнювала осінь саме за це,особливо за запах пожовтілого листя у жовтні,обожнювала легку прохолоду,що змушувала одягати светри.
У школі Джуд намагалась триматись подальше від сестри,що тепер спілкувалась з новими друзями,хоча Еліс кликала і її.Так проходили перші тижні в школі,Еліс почала зустрічатися з Россом і ходити на шопінг з новмими подругами,вона завжди намагалась закликати і сестру,що при розмовах вдома сміялась і жартувала,а в школі похмуро йшла геть.
-Сьогодні Росс прийшла до нас,хочемо подивитися новий фільм,-по дорозі додому розповідала Еліс.
-Круто,я можу посидіти в кімнаті,-байдуже відповіла Джуд.
-Ні,я хочу,щоб ти з нами подивилась,щоб ви подружились,-дівчина просто світилась від щастя.
-Не думаю,що це доречно.
-Фільм дуже крутий,а ще він обіцяв купити піцу,-заманювала Еліс сестру.
-Ну якщо піцу,то згідна,-хоча Джуд була не в захваті від цієї ідеї,та погодилась заради сестри.Можливо Росс і не пам'ятає того,що назвав її фріком,а радше йому просто байдуже.
Перегляд фільму пройшов дуже весело і безтурботно,усі троє чудово провели час,постійно жартуючи і сміючись.Россові дійсно було байдуже,він насолоджувався компанією із своєю дівчиною,Еліс насолоджувалась тим,що її хлопець подружився з важливою людиною в її житті-сестрою,а Джуд просто отримувала кайф від усієї атмосфери.Коли обоє пішли гуляти,вона залишилась вдома,піднялась в свою кімнату і заплакала в подушку.
Коли батьки прийшли з роботи,вона поскаржилась батькові,що сестра відбила у неї хлопця та друзів.Батько занепокоївся цієї інформацією,а мачуха не могла повірити в це,вони опитали ввечері Еліс,на що вона розповіла правду.Обоє не знали в що вірити,та батько попри усю правдоподібність брехні,пам'ятав,що раніше в Джуд не було таких друзів,а тим більше хлопця.Еліс була роздратована цим,була в розгубленості.Джуд ігнорувала усі спроби поговорити та слова сестри.Дорогою до школи вона весело обговорювала фільм,хоча тепер сестра її ігнорувала.Після цього випадку між сестрами на місці дружби з'явилась прірва,розмірою з відстань між їхніми ліжками в кімнаті.
Мачуха вирішила відвести руду Джуд до психолога,адже бачила,що та постійно самотня,не могла викинути з голови брехню.Після довгих годин тестів та розмов, дівчина сиділа в кабінеті,а мачуха та психолог довго щось обговорювали в коридорі,після чого вони ще довго відвідували різніх лікарів.Внаслідок цього під кінець осені Джуд перейшла на домашнє навчання,і повинна була приймати таблетки,що спонукали її спати.Тепер сни рідко приходили до Джуд,вона зазвичай просто лежала в ліжку і дивилась на стелю,або просто дивилась через вікно.З дому їй тепер також не дозволялось виходити без поважної причини,вони й не прагнула.
Еліс стало шкода сестри,вона розповідала їй кожен шкільний день,ділилась пригодами,намагалась розповісти в найбільших деталях,щоб вона також прожила цей день.Джуд після кожної розповіді усміхалась та коментувала,хоча якась частина хотіла плакати в подушку цілу ніч.На вихідні Еліс завжди випрошувала брати Джуд на прогулянку,кіно,або шопінг.Їхні стосунки були як раніше,хоча одна з них скидалась тепер на живого беземоційного зомбі.
Сестри сиділи в кафе всередині торгового центру,обговорюючи покупки.
-Цей зимовий бал дійно дуже важливий і не лише тому,що в новій школі,але і завдяки Россу.Правда не знаю,чи мені підійде ця блакитна сукня,як ще думаю про зелену,ну зелений мені більше пасує,правда?Все ж піду і куплю і зелену,мама буде сварити,але і блакитна мені подобається,одягну іншим разом.Я не надового,окей,-про цей бал Еліс розповідала вже цілий тиждень і зараз вони сиділи після тривалих пошуків сукні на нього.Джуд,звісно,не могла піти на цей бал,але була рада вийти з будинку і навіть допомогти сестрі.Вона сиділа і пила свій чай,адже кава тепер була під суворою забороною.
-Ей,мені подобається твоє волосся,-на місце Еліс підсів чорнявих хлопець з милою усмішкою.
-Не смішно,-беземоційно кинула Джуд.
-Це правда,вперше бачу поєднання рудового волосся з блакитними очима,-він був щирим і усміхався,-а ти завжди така похмура?
-Так.
-А усміхатися вмієш?
-Так само,як ти робити компліменти.
-Не будь такою серйозною.
-Не діставай.
-Мене Сем завати,а тебе?-хлопець не покидав надії.
-Джуд.
-От і познайомились.Я вчусь в коледжі,в сусідньому місті,але ніколи тебе не бачив,я б тебе обов'язково помітив.
-Я в школі ще,ну тобто не в школі,але це не важливо,-Джуд чудово знала цей коледж там навчали медиків,батько дуже хотів,щоб вона туди пішла вчитися,та тепер,очевидно вона максимум-закінчить онлайн курси.
-Ти повна таємниць,ти це знаєш?-Це не розсмішило дівчину,не доставило їй задоволення,вона просто посміхнулась з вічливості.
-Мене не було декілька хвилин,а ти вже з кимось познайомилась,я-Еліс,-підйшла дівчина з пакетом в руці,вона усміхалась,та за цією усмішкою ховалось занепокоєння.
-Я Сем,-хлопець усміхнувся,-щойно познайомився з вашою подругою.
-Ми сестри,-тепер відповідала Еліс,на що Джуд була навіть вдячна.
-О,а з вигляду і не скажеш.
-І нам треба вже йти,-хоча Сем і сподобався Еліс,він був якраз в її смаку,чимось нагадував Росса,а можливо був і красивішим,адже явно був старшим,але його необхідно було спекатись.
Сем навіть не зміг оговтатись,як дівчата зникли,не залишивши жодної інформації,окрім імен.
Звісно,Еліс вдома все розповіла батькам,а Джуд випила чергову таблетку.