— Чому все відбувається саме зараз? Чому саме тоді, коли вона була до цього не готова? — сама того не помітивши вона запитала вголос.
Це був холодний осінній вечір і вона, як завжди сиділа на підвіконні укутавшись у теплий плед із чашкою в руках, холодна пекуча одинока сльозинка скотилася її щокою. Пустий погляд був спрямований вдалечінь, там де своїм життям жило місто, місто, яке мало б стати для неї домівкою на найближчі чотири роки.
***
Він так і не зрозумів мотиву свого вчинку, чому саме так, чому не інакше? Неначе в нього було роздвоєння особистості. Одна його сторона благала зупинитися, а інша навпаки продовжити. Але для чого продовжувати, для чого рухатися далі, уже втратило свій сенс…
Будь ласка, якщо , Вам, сподобалося підтримайте коментарем!)
#11168 в Любовні романи
#2752 в Короткий любовний роман
#2986 в Молодіжна проза
Відредаговано: 23.12.2019