Глава 6

На щастя дівчини, Драко виявився винятково балакучим. Ймовірно його активності та відкритості сприяла думка, що Аліса з першої зустрічі оцінила його вроду, кмітливість та одразу закохалася до нестями. А може, він завжди був говірким.

Човни з майбутніми студентами знаходились лише на половині шляху до будівлі Гоґвортсу, а Аліса вже знала, що батько, мати, тітка, дідусь — зрештою, всі близькі, знайомі та ледь не хатні тварини Драко закінчували Слизерин.

Дівчина відчужено дивилась на спокійну воду навколо та намагалась зрозуміти, що саме у своєму житті вона зробила не так. Ще зранку Аліса їхала до Києва, хотіла вступити до художньої академії, а зараз — у темряві пливла на човні невідомо куди. Та й навіть невідомо з ким. Невже батько мав рацію? Вона дійсно настільки непутяща, що заблукала на платформі з двох колій та опинилась в іншій країні? Місцеві гори щось не надто нагадували Карпати… Мабуть, вона вже десь в Румунії.

З іншого боку, якщо вірити словам всіх цих людей, і магія дійсно існує, то навіщо тоді чинити опір волі долі та можливості потрапити до місця, де навчають її цілеспрямовано використовувати? Зрештою, якщо Аліса виявиться зовсім безталанною та непридатною до навчання якомусь цілительству, її спокійно випхнуть та відвезуть на човні назад. Нічого ж страшного не трапиться? Не залишать же її одну в лісі з вовкулаками врешті-решт?

Вона звернула важкий погляд до Драко та задумливо потерла нижню губу вказівним пальцем. Дивні видива з’являлися щоразу після фізичного контакту саме з цим хлопцем. Можливо, їй вдалося побачити обриси майбутнього? Чого ще варто очікувати від перебування в компанії чаклунів?

Драко вдесяте розповідав про те, наскільки багата та впливова його родина, тому Аліса вирішила, що це вдалий час, щоб втратити зв’язок з реальністю. Вона простягнула руку та обережно торкнулась блідих пальців. Холодні.

Драко замовк на половині слова, завмер та насуплено глянув на Алісу:

— Ти що робиш?

Не спрацювало… Невже справа була в задушливому купе, а не в цьому дивакуватому хлопцеві?

Майже хвилину Аліса та Драко невідривно дивились одне на одного. Пауза затягувалась. Зрештою, видива — природне явище для чаклунів? Чи ні? Чому б не сказати правду?

— Я просто хотіла торкнутися тебе, — хай там що, він вже й так вважає її божевільно закоханою. Не має сенсу перетворюватися на звичайну навіжену.

— А, — Драко навіть спробував посміхнутися, але вийшло криво. Він обережно сховав долоню в складках мантії, непомітно відсунувся від Аліси та відвернувся до води. До кінця поїздки хлопець не промовив більше ні слова.

До холу Гоґвортсу Аліса увійшла з широко розплющеними від подиву очима. Вона роззирнулась, щоб побачити, чи таке ж враження замок справив на інших майбутніх студентів. Знуджені та втомлені обличчя змусили дівчину вгамувати власні емоції та напустити й на себе показну серйозність. Зрештою, її саму будівля зачаровувала своєю казковістю та величністю хвилини три — поки вона не задумалась, яким чином її опалюють та чи проведене до неї водопостачання.

— Слухай, — вся стриманість злетіла з переляканої Аліси, а сама вона спіткнулась та ледь не впала в обійми лицарських обладунків, що стояли в кутку, коли її зап’ястку хтось торкнувся. — Обережніше! — Гойл схопив її за руку та допоміг втримати рівновагу.

Перед очима знову все попливло. Дівчина відчула, що задихається. Коли вона розплющила очі, то побачила, що міцна рука Гойла стискає її горло. За спиною хлопця майоріло незнайоме приміщення із каміном та величезною зеленою тканиною на стіні.

— Відпусти, — прохрипіла вона та різко смикнулась.

За мить Аліса, що знову опинилась в яскраво освітленому холі Гоґвортсу, висмикнула руку з хватки Гойла, перечепилась через власну ногу та врізалась у Драко. Він насупився та роздратовано процідив крізь зуби:

— Та що таке відбувається? Гоґвортс же навіть не хитається!

— Ви-вибач, бу-будь ласка, — дівчина заїкалась. Вона вже стійко стояла на ногах, але не поспішала відсторонитися від хлопця. Навіть навпаки — ледь помітно притиснулась до нього та голосніше, ніж планувала, додала: — Він мене боляче схопив та дуже налякав, — Аліса кивнула за спину.

— Я втримав тебе від падіння! — обурено вигукнув Гойл.

Драко поблажливо посміхнувся. Він обережно торкнувся плечей дівчини та повільно відсунув її від себе.

— Гойле, з дівчатами треба ніжніше.

Аліса насупилась та зависла на кілька секунд у спробі зіставити слова та дії хлопця.

Тим часом знічений та похмурий Гойл заперечував:

— Так, я ж нічого…

У Аліси були причини для здогадки, що Драко почувається не дуже комфортно поруч з нею. Але поруч з Гойлом тепер некомфортно було вже їй, тому вона удала, що не помітила невдоволення хлопця, та знову наблизилася до нього:

— Мені здається, він хоче зробити мені боляче, — якщо її видива показували реальне майбутнє, то краще триматися того, хто її там цілував, а не вбивав.

— Сумніваюсь, — Драко зневажливо скривився та знизав плечима. — В будь-якому випадку, поки ти зі мною, він тебе не чіпатиме, — на половині речення його зіниці розширилися, і він кинув боязкий погляд на дівчину. Аби вона не сприйняла його слова занадто буквально, Драко спішно уточнив: — Я мав на увазі, поки ти мені не шкодиш та не заважаєш…