Парадокс

За кілька днів у гості до Мирослави, як і обіцяв,  завітав Матвій. Зовні, він виглядав холоднокровним та рішучим, але всередині молодий чоловік теж відчував хвилювання. Така знахідка виходила за межі його медичного досвіду. 

Коли вони увійшли до кімнати, де лежав чоловік, Мирослава відчула, що повітря стало важким і задушливим. Тіло, здавалося, не змінилося з того моменту, як вона його побачила вперше. Шкіра була  така ж бліда і холодна, дихання відсутнє. 

Матвій почав огляд, його погляд був зосереджений, але в очах читалась тривога.

- Дивно, – промовив брат, – ніяких ознак смерті, окрім того, що він не дихає. Але як це можливо?

Він провів пальцями на шиї чоловіка, потім поклав руку йому на груди, прислухаючись. 

- Пульс відсутній, серце не б'ється, але тіло не розкладається. Це суперечить усім відомим законам фізіології. Треба викликати поліцію. 

- Але це марно. - Відмахнулась Мирослава. -  Вони просто заберуть тіло і закриють справу, не розібравшись в усьому. А я впевнена, що це дійсно не смерть, але й не звичайний сон. Це щось набагато глибше. Можливо, він перебуває в якомусь особливому стані, який медицина не може пояснити. - Або ж це дійсно щось надприродне. Останню думку дівчина не озвучила, не хотіла аби Матвій вважав її божевільною. Як і не думала розповідати про щоденні розмови з привидом. Від гріха подалі, як то кажуть.

Мирослава мала чітке розуміння того, що потрапила в історію, яка точно змінить  її життя назавжди. Поки Матвій повторно досліджував тіло, дівчина складала план дій. Пункт перший - якомога швидше спровадити брата. Пункт два - спробує знайти хоча б якісь документи, які можливо допоможуть встановити його особу. Адже окрім ім’я вона не мала жодної інформації.

Матвій, переконавшись у безрезультатності своїх дій, зітхнув. Він розумів сестру, та поліція таки мала б бути в курсі такого дивного випадку. Хоча б для того, щоб виключити будь-які кримінальні дії.

- Мирославо, – почав він, – ми не можемо просто так залишити його тут. Потрібно хоча б спробувати зв’язатися з його родичами. Може, вони щось знають про його стан.

- Я не впевнена, що вони є, – відповіла вона.  - Наталка розповідала, що господарі цього будинку виїхали кілька років тому за кордон, а її попросили приглядати за порядком. Але сусідка заперечує це, вона говорить, що тут вже давно ніхто не живе. Була одна родина, але всі її члени зникли одномоментно. І поліція не допомогла.

- І ти тільки зараз вирішила мені про це розповісти. Міро, що взагалі коїться у твоїй милій голівці?

- Ой, тільки не починай. - Дівчина закотила очі догори. 

Матвій дивився на сестру і не впізнавав її, адже вона завжди була спокійною та розважливою, а зараз поводила себе дивно. Можливо, весь цей ореол містичності навколо невідомого чоловіка діяв їй на нерви.

-  Мирославо, – повторив він, – ми маємо повідомити поліцію. Це наш обов’язок. А далі вже шукатимемо інші варіанти, як нам діяти надалі.

-  Ні, Матвію, ні! – відрізала дівчина. – Ти не чуєш, що я тобі кажу? Вони абсолютно нічого не зроблять. Просто заберуть тіло і все. А ми залишимося ні з чим.

- Але  ми не можемо просто так це залишити! – наполягав брат.

- Можемо, ще й як можемо! – Мирослава підійшла до вікна і подивилася на вулицю. – Послухай, я маю план. Ми зробимо все самі. Давай для початку спробуємо знайти хоч якісь документи, можливо, навіть звернемося до приватного детектива. Якщо ж у нас нічого не вийде, тоді вже...

- І що тоді? – запитав Матвій, відчуваючи, що сестра заходить занадто далеко.

- Тоді ми залишимо все як є. Нехай це залишиться таємницею.

Матвій знову зітхнув. Він розумів, що сестра налаштована рішуче, і переконати її буде непросто. Але молодий чоловік не міг сидіти склавши руки й спокійно дивитися, як Мирослава вплутується в цю історію.

- Добре, – погодився він нарешті. – Але ми робитимемо все разом. Я не залишу тебе з цим сам на сам.

Мирослава кивнула. Вона щиро раділа, адже брат підтримав її. А отже разом буде легше впоратися з усіма труднощами, які можуть на них очікувати.

Тим часом тіло Тедора  лишалося незмінним: воно лежало на ліжку, ніби в очікуванні, коли таємницю буде розкрито. Мирослава з Матвієм робили перші кроки у розплутуванні клубка загадок, якими дихав цей старий будинок.