Розділ 6

Довгими коридорами Будівлі Ради Капітанів, минаючи закуток за закутком, швидкими кроками йшла Капітан Мікаса у супроводі Капітана Ілі. Тримаючи один одного по-під руку, вони прямували до кабінету Капітана Ерайва, не зважаючи на пізній час доби. У коридорах офіцери давно розпалили свічки, даруючи світло та наповнюючи повітря ароматом плавленого воску. Дійшовши до дерев'яних дверей голови Одинадцятого Відряду, вони зустріли на варті двох високих худощавих офіцерів, котрі схилилась у низькому поклоні перед капітанами. Жестом однієї руки самовпевнена Капітан Ілі наказала прочинити двері. Один із офіцерів тільки відкрив рота, щоб заперечити, однак погляд Капітана Третього Відряду був безкомпромісним. Охоронці скорилися волі Ілі, впускаючи жінок усередину. 

– Нащо ви прийшли? – беземоційно запитав Капітан Ерайв, не повертаючись обличчя. Двері кабінету зачинились. – Хочеш додати до своєї ранкової перемоги ще одну, Капітан Ілі? – він іронічно посміхнувся. 

– Прийшли обговорити нові реформи, – стримано відповіла вона та, не запитавши дозволу, сіла напроти. Коротким жестом Капітан Ілі запросила Капітана Мікасу присісти поруч, не зважаючи на те, якою пригніченою вона виглядала. – Настав час, Ерайве. 

– Зараз не на часі таке обговорювати, – роздратовано промовив Капітан, склавши руки перед обличчям. – У Сейрейтеї багато проблем. У нас неї нема Жриці, – він зробив коротку паузу, заплющивши очі. Мікаса опустила очі. – Каталонія хотіла викрасти мага Гармонії, у них є можливість знаходитися на нашій території непоміченими, у Раді Капітанів не стало одного капітана. 

– Коли, якщо не зараз? – на бездоганному обличчі Капітана Ілі з'явилась злість. – Вперше за стільки років на трибуналі когось помилували. Чи не означає це, що потрібно намагатися вводити ще якісь зміни у наш старий порядок? 

– Схаменись, – Ерайв стримувався. – Те, що вдалось один раз піти проти волі Головнокомандувача Ямамото, не означає, що він згодиться на уступки в прийняті нових законів. Комусь ще потрібно буде відповідати за те, що було зранку на трибуналі, – він зробив акцент на останніх словах. 

– На що ти зараз натякаєш? 

– Я не натякаю. Я кажу тобі прямо: ти завжди чиниш безумства і виходиш сухою з води, а мені доведеться відповідати за наслідки. 

– За свої безумства ти не відповідав, вийшов сухим із води, тож зможеш і тут щось придумати, – Капітан Ілі поглянула на Мікасу, іронічно засміявшись. 

– Прикуси язика! – Капітан Ерайв уже починав сердитися. – Це тебе абсолютно не стосується. 

– Мене не стосується, але якщо хтось колись засвідчить, що документи про перевод Мікаси в інший Відряд підроблені, відповідати буду я.

– Ніхто ніколи не посміє цього зробити, – спокійно відповів Ерайв. 

– О вибач! Я геть забула. Ти ж знищив усіх, хто тільки міг би це зробити. Усіх негожих прибрав із посад, – на останніх словах вона зробила акцент. Ерайв нахмурився. 

– Це тебе не стосується, – низьким голосом промовив Капітан. – Не тобі обговорювати мої рішення по призначення та звільнення капітанів. 

– Так, так, Ерайве, ніхто не має права оскаржувати твої рішення, – Капітан Ілі стала глузливою. – Тепер уже точно. Старі капітани такі, як Капітан Кітсу, колишній Капітан Другого Відряду, намагались, але ти швидко знайшов, якими паперами його підставити, звільнити та поставити на його місце Мікасу, – Ерайв стис долоні в кулаки. – Капітан Десятого Відряду, Капітан Рейв, теж висловлював своє невдоволення твоєю політикою. Його ти відправив на пенсію та замінив покірним Капітаном Тоширо, котрого сьогодні хотів стратити. Мені продовжувати? 

– Не потрібно, – Капітан Мікаса закашлялась та нарешті підняла очі, серйозно поглянувши на спину Капітана.  

– Якщо ти не погодишся проголосувати за реформи Капітана Ілі, я піду з посади Капітана Другого Відряду.

– Це шантаж? – Капітан Ерайв нарешті повернувся до жінок та чорна брова на його обличчі потягнулась вгору. 

– Нехай буде так, – тихо відповіла Мікаса. – Якщо ти тільки так почуєш. 

– Тепер ти не маєш на неї впливу, як чоловік, тож приймай умови, Ерайве, інакше Сейрейтей лишиться ще без одного Капітана, – Капітан Ілі перекинула ногу на ногу та розкинулась на стільці. 

– Ти почала небезпечну гру, Ілі, – Ерайв прищурив очі та промовив крізь зуби. 

– Ти почав цю гру, Ерайве. Не варто було грати в темні політичні ігри, створювати таємниці, за які ми втрьох можемо поплатитися головою, – вона перевела погляд на Мікасу, але та лишилась стримана. 

– Більше ніяких ігор, Капітан Ілі, – спокійно промовила Капітан Другого Відряду та подивилась із презирством на Капітана Ерайва. – Я тепер не беру участі в тому, за що можуть знести голову. 

– Мікасо, ти вирішила мені помститися та об'єднатися з моєю сестрою проти мене? – Ерайв перевів на неї сумний погляд. 

– Капітан Мікаса, – поправила вона його. 

– Не потрібно було зраджувати дружину, – втрутилась роздратована Капітан Ілі. – Вона має право злитися. 

– Це тебе не стосується, – важко видихнув Капітан Ерайв, навіть не поглянувши на сестру. 

– Стосується, Ерайве, ще й як стосується. Якщо Мікаса не може сказати, який ти покидьок через твою посаду, то це скажу тобі я. 

– Ти захотіла на трибунал за приниження честі та гідності Капітана? – Капітан Ерайв знову підняв вгору брову, перевівши уважний погляд на Капітана Ілі.

– Хочеш, щоб Сейрейтей лишився ще без одного капітана? – Капітан Ілі теж підняла брову, зустрівшись із чорними очима. 

***

Об одинадцятій годині ночі за пісочним годинником Капітан Бякуя від будинку Капітана Канаме по вулиці Диких Вогнів дістався початку головної дороги Сейрейтею, де серед міщанських будиночків стояла значно більша, але така ж сіра хатинка. Будинок Ілі та Бякуї мав два поверхи: на першому розташовувались простора кухня, дві ванні кімнати та гостьова кімната, а на другому – спальна подружжя та кабінет кожного з них. Та покупку нерухомості в районі звичайний людей, не магів, при одруженні наполягла сама Капітан Ілі, переконуючи чоловіка та родину, що таким чином південна територія буде під постійним наглядом двох досвідчених Капітанів. Насправді ж, вона втомилась від пишнот та багатства, хотіла відчути себе звичайною людиною та бути ближчою до простого люду. Капітан Бякуя, що походив із знатного роду Кучіки, спочатку не зрозумів таке рішення, але він у всьому підтримував свою дружину та був ладен на все задля неї.