Ранок того ж дня
О сьомій годині ранку за пісочним годинником Капітан Ілі та Капітан Мікаса рухались коридорами Будівлі Ради Капітанів у напрямку Кабінету Капітана Ерайва. Вони минали закуток за закутком, вдихаючи аромат дощу, що розносився крізь відчинені вікна. Капітан Ілі стривожено схопила подругу за руку, відчуваючи, що навіть погода сьогодні натякає на сумні події. Минула самовпевненість зникала, як тільки годинник починав відраховувати лічені хвилини до трибуналу. Лагідна посмішка Мікаси зарадила Ілі. Вона лишалась чи не єдиною підтримкою у великому чоловічому світі політики та дипломатії. Навіть те, що Ерайв став чоловіком Мікаси та вона повинна коритися кожному його слову, не заважало Капітану Другого Відряду бути на стороні Капітана Ілі.
– Шкода, що ти не входиш у трибунал, – з розпачем мовила вона. – Тебе не вистачатиме сьогодні.
– Ти думаєш, що Ерайв би допустив моє втручання? – Мікаса похитала головою. – Він ні за що не дозволить мені увійти в склад трибуналу.
– Два роки тому він і мене там бачити не хотів, – іронічно виронила Капітан Ілі. – Але дід Ямамото та батько наполягли. Мій статус намісника Оазису надавав мені таке право.
– Але мій статус Жриці для Ерайва був не аргумент, – Мікаса враз стала сумною. – Головнокомандувач Ямамото не буде підтримувати мене, допоки я не народжу йому онука. Я в його не милості.
– Головне, що я тебе підтримую, – Капітан Ілі єхидно посміхнулась та гордо запрокинула голову. – Сьогодні врятуємо Капітана Тоширо, а завтра будемо просувати нові реформи та боротися за твоє місце в трибуналі.
– Капітана Тоширо ти теж хочеш завербувати?
– Я думаю, що він тримати нейтралітет. Ерайв викував у ньому вірність та покірність.
– Я теж була його лейтенантом, але підтримую тебе, – заперечила Мікаса.
– Ти – дружина Ерайва, частина рослини Головнокомандувача. У тебе є право сказати Ерайву свою думку, а Тоширо – сліпий виконавець волі діда та Ерайва.
Капітани підійшли до високих дерев'яних дверей, біля котрих зазвичай завжди стояла варта із офіцерів Одинадцятого Відряду. На здивування кожної з них, варта покинула свій пост. Ілі та Мікаса переглянулись, однак не стали чекати появи офіцерів. Не стукаючи, як прийнято правилами та законами, Капітан Ілі на кілька сантиметрів прочинила двері. У ранковому світлі жінки побачили посеред кабінету Капітана Ерайва в обіймах офіцера Третього Відряду – Тамує Такасаме. Напівоголена висока дівчина та кремезний чоловік цілувалися, Тамує зарила свої пальці у волосся Ерайву. Від побаченого, Капітан Ілі прийшла в ярість. Вона хотіла зайти всередину, але Капітан Мікаса заблокувала їй вхід рукою. Спантеличена Ілі поглянула на ледь стримуючу себе дівчинку. Мікаса боролась із собою, щоб зберегти обличчя і не дати волю емоціям у неналежному для цього місці. По її обличчя було зрозуміло, що в душі у неї панує шалений ураган почуттів, а її душа розривається від зради. Ілі зрозуміла бажання подруги, та втамувала свою лють. Взявши Мікасу під руку, Ілі швидкими кроками увела її з території Одинадцятого Відряду.
– Одягайся і можеш бути вільною, – крижаним голосом мовив Капітан Ерайв, коли кроки Капітанів зникли. Тамує покірно накинула кімоно, взяла свою сокиру та покинула кабінет. Ерайв важко дихав, ледь тримався на ногах. Він заплющив чорні очі, ковтаючи комок гіркоти.
***
О дев'ятій годині ранку за пісочним годинником Капітан Ерайв, Капітан Канаме, Капітан Бякуя та Капітан Ілі зібрались у головній залі Ради Капітанів. Вони покірно чекали, допоки варта прочинить великі дерев'яні двері, повільно, але гордо увійде Головнокомандувач Ямамото. Капітани синхронно вклонились йому, після чого Ямамото зайняв своє місце на троні. Капітани сіли в крісла з двох боків від Головнокомандувача: справа сидів Капітан Ерайв, як голова трибуналу; після нього – Капітан Бякую; зліва стояло крісло Капітана Канаме, а потім – Капітана Ілі. Капітан Ерайв зробив короткий жест руки, наказуючи офіцерами свого Відряду привести із в'язниці Капітана Тоширо та ввести, закуту в кайдани, Касандру. Чоловіки стримано склали руки перед обличчям, а Ілі демонстративно скривилась від побаченого.
– Чи знаєте ви, за що вас судять? – згідно правил, урочисто запитав Капітан Ерайв. Капітан Ілі театрально закотила очі, однак цього ніхто не помітив. Капітан Хітсугая зустрівся поглядом із пригніченою Касандрою, котра прогиналась від ваги кайданів. Замучений від складних умов утримання ув'язнених Тоширо теж ледь стояв на ногах.
– Так, – тихо відповів Тоширо, та опустив очі. Капітан Ерайв жестом дав наказ офіцерам свого Відряду звільнити Касандру від кайданів після того, як вона теж дала схвальну відповідь.
– Чи зобов'язуєтесь ви у стінах Будівлі Ради Капітанів казати правду і нічого, окрім правди? – продовжив Капітан Ерайв після звільнення сестри, не зважаючи на знесилений стан кожного із звинувачуваних.
– Так, – синхронно проговорили вони хриплим голосом.
– Капітан Десятого Відряду, Тоширо Хітсугая, поясніть Раді Капітанів, як так сталось, що Вас запідозрили у заборонених законом романтичних стосунках із магом Гармонії? – Тоширо з декілька секунд мовчав, перевівши погляд на сумну Касандру. Вона важко дихала, чекаючи, щоби він не сказав нічого з того, що могло б нашкодити. Не дочекавши його слів, Сандра теж поглянула на Капітана, зустрівшись із ним поглядом. Усі Капітани сиділи похмуро, не зацікавлені тим, що відбувається. Кожен дивився в якусь точку та не відволікався. Тільки Капітан Ілі помітила ці погляди, що стало її неймовірно турбувати.
– Буває черга випадкових подій, яка призводить до неочікуваних результатів, – загадково відповів Хітсугая, здавшись погляду Касандри. – Ніяких романтичних стосунків між мною та магом Гармонії ніколи не було і немає, – він опустив очі, намагаючись приховати те, що трапилось із ним уві сні. Він ще остаточно не розумів, чи вона дійсно здатна проникати в людську підсвідомість, чи це був усього лишень сон.
– Касандро Тоусен, тоді поясніть Раді Капітанів, як так сталось, що між Вами та Капітаном Десятого Відряду, Тоширо Хітсугаєю, стався заборонений контакт?
Відредаговано: 17.07.2026