Розділ 9

     Вставши вранці, вмилася прохолодною водою, вдяглася тепліше і, тихо спустившись із другого поверху, пішла провідати Грею. У деннику шиваль, опустивши морду в годівницю, інспектувала її на наявність корму. Незадоволено фиркнула, нервово труснула хвостом і відійшла.

     Приміщення до зимового періоду було утеплено. Сіно заготовлено, корми придбані. Нещодавно коваль завершив роботу над жаровнею, створеною за моїм ескізом, щоб у найхолодніші дні можна було обігрівати денник і забезпечити конячці комфортні умови. Погладила підставлену під долоню морду. Після привітання відвела Грею в кут для гігієнічних процедур. Очистила копита від налиплого гною, змішаного зі стружкою і сухою травою, видалила бруд з шерсті. Змочивши край чистого відрізу в настої з трав, протерла очі та ніс. Обережними рухами привела гриву і хвіст до ладу. Відвела шиваль на місце, попередньо вичистивши стійло і розкидавши свіже сіно. Наповнивши годівницю, уткнулася чолом у стовп. Щоки торкнувся оксамитовий ніс, а після того, як я не відреагувала, вона просто штовхнула мене головою, та так, що, не встоявши на ногах, я впала на купу з гною, сіна і набряклих від вологи зерен.

     Вночі довго не могла заснути, з голови не виходила історія Єсенії. Дуже хочеться допомогти дівчині, ось тільки як це зробити правильно, не зашкодивши... «Хоч би як було важко досягти мети, від самого початку не можна опускати руки, не можна зупинятися, потрібно думати над проблемою, трудитися над нею та рухатися вперед, щодня та без перерв», — це слова одного з психологів, тренінги яких доводилося відвідувати, аби підвищити продажі товару. «Рухатися і не опускати руки. Потрібно зробити це девізом, закріпивши напис над дзеркалом у ванній», — думалося мені, поки йшла в брудній сукні слизькою доріжкою до будинку. «— Як тепло», — було перше, що відчула, заходячи до хати.

     Знявши черевички, обтрусила з них залишки вологи й бруду, обережно поставивши на полицю змінивши взуття на комфортні м’які капці. Увесь будинок наповнився пряним ароматом гарячого напою, який, здавалося, проник у найвіддаленіші закутки, запрошуючи до затишного куточка, де вже чекав напій у невеликому казанку. Тихенько пройшла на кухню, заставши дивовижну картину. Єсенія, вдягнена в довгу сорочку, з ледве помітно округлим животиком, пританцьовуючи, щось мішала в невеликій каструльці. Копна рудого волосся, перетягнутого стрічкою, злегка підстрибувала від плавних рухів. Дівчина, не звертаючи на це уваги, продовжувала босими ногами повторювати рухи знову й знову. Подумати тільки: батьки зникли безвісти, брат, розтринькавши майно, продав її, збираючись тепер шантажувати татуся малюком, а Єся продовжувала танцювати, насолоджуючись хвилинами щастя тут і зараз. Найімовірніше, це і стало для мене потрібним поштовхом допомогти дівчині, чого б мені це не коштувало. Розвернувшись, пішла писати записку Ернеку Шуаті Гоану Тевсу.