ГЛАВА 2

ТАЯ.

Вранці я прокинулася від звуку будильника, від якого відразу розболілась голова. Капець у мене  відпустка, а мені знову будить будильник, ну за що мені це? ну капець….А  ще сьогодні купа роботи в кафе, і знайомство з цим Стасом Руденко. Хто його знає що там за тип. Може велика цяця, чи взагалі самозакоханий козел ще той. Ну так я була зла на всі чоловіків. І виною цьому мій колишній, який одночасно мутив зі мною і моєю сусідкою, я випадково їх піймала. Ну короче досить про погане і минуле, пора вставати і йти на дуже ситний сніданок. бо знаю бабця вже знову щось наготувала. І потім працювати весь день як білка в  енергетичному колесі. 

Після цього я не поспішаючи піднялась, без різких рухів, щоб голова не запаморочилася, чи щоб спину не схватило, і тиск не підскочив. А то і же вік не малий, а старість зараз рано починає приходити. А мені вже ж цілих 30 років, це не 20 коли можна було все. От тому зараз у сумочці має бути міні аптечка, а то мало лі що, і коли проводиться, тому останній місяць я з собою ношу таблетки від болю, заспокійливе, і від тиску.

Ну все в порядок себе привела, фарбуватися не буду, немає для кого, одяглась простенько якраз для роботи, теплий светр, спортивні штани, кросівки, волосся зібрала заколкою, і  я готова. І відоразу на кухні, звідти так смачно пахло, я навіть захотіла поїсти, хоча зазвичай, це були бутерброди і кава.

• доброго ранку Ба
• доброго Тая - спокійно не відриваючись від процесу який робився на сковорідці відповіла вона, далі я сіла за стіл і сказала:
• знову щось смачне готуєш?
• ну так, тебе ж треба годувати, а то скоро тебе вітром буде зносити, а потім шукай тебе не знаю де!
• ой ну ти вже і загнула… - з образою сказала я
• тебе скоро всі хлопці будуть жахатися як прокаженої через те що скоро станеш схожа на скелет
• Ба, заспокойся до ТАКОГО стану мені нереально далеко, досить вже про це! це вже прям якийсь булінг в мою сторону!- зі злістю сказал я,

    А ще хотіла стукнути кулаком по столі, але чесно передумала, а то Ба могла за таке і сковорідкою мені врізати, як кажуть приїхала ще  і права свої качає, і плюс їй нервувати не можна, тому мені доведеться трохи стримувати себе, хоча це буде важко, і  вона на мене подивився і сказала:

• булі.. що?
• ну булінг, словом цькування за мою дієту
• господи май трохи поваги до старої бабці, говори нормально, а не вашими тими незрозумілими матами, 
• це не мати, а наукові терміни
• ой мені плювати, просто давай без цього..
• як скажеш Ба

      І вона мовчки поставила перед мною тарілку гарячого свіжого супчику, бутерброди, салко з помідорами, і цибульку, хоча її я точно їсти не буду, не хочу щоб від мене був запах цибулі, тим більше я сьогодні буду на людях. Вона сіла теж навпроти мене. Ми мовчки поїли,  я помила посуд, щось поставила в холодильник, і вона сказал:

• ну що готова до праці?
• типу  у мене є вибір… - з сарказмом відповіла я
• звичайно не має! - задоволено  відповіла вона

      На це я тільки тихо  з образою вздихнула, і мовчки ми зібралися, вона закрила  вхідні двері, потім калітку і ми пішли до кафешки. 

      Коли прийшли там було відчинено, цікаво а що це тут таке? може грабіжник? - та ні це не реально, інакше туту би вже був дільничний дід Вася, в раз його немає, значить, може вона просто забула зачинити, на що я здивовано  сказала:

• ти що не зачинила двері?
• зачинила, просто дала ключі Стасу, щоб він починав без нас.. ну мало , може хлопець хоче почати дуже рано..
• зрозуміло..

   Будемо сподіватися, що він там нічого не вкраде, хоча що там краси, кого я обманюю, це ж не велике місто. Тут всі знають один одного не тільки  в обличчя, а й навіть хто чим дихає.

     ось ми зайшли і  я побачила як в кінці залу, збирали сміття два хлопця, а коли нас побачив, до нас пішов третій. 

• доброго ранку, Галина Степанівна..
• доброго Стасику

    І це СТАСІК?? реально? ні ну його вигляд мене звичайно здивував, хоча ні я була капітально шокована. Тому що він був високий, широкоплечий гладко вибритий, навіть волосся  ідеально укладено, теплий светр, робочий,джинси, кросівки, але біда в тому що я розраховувала побачити якогось ботана, в окулярах, а тут таке… от зараз  я себе відчуваю наче у мене очі стали круглі і от от випадуть, і язик викотиться до полу, ідеальна картина для мульттика. На що бабця сказала:

• Стасік, це твоя помічниця, ну моя внучка Тая
• приємно познайомитися..  - сказав з усмішкою він, 

    А усмішка була в нього така і білосніжна, як в рекламі про жувальну гумку ОРБІТ, оце щастя привалило, я зараз дуже хотіла ляпнути якусь фігню, або взагалі надіти окуляри від сонця, ато ця білизна мене може осліпити, або ще варіант кинути в нього мокрої земельки, але просто посміхнулася і відповіла як чемна дівчинка:

• мені теж..
• ну що ж Ви тут працюйте, а я на кухню, там вже прибрано, і нічого робитися не буде, піду пекти пироги, якщо буду треба я на кухні..
• добер Ба
• будемо знати Галина Степанівна..

і Вона пішла, залишивши мене з цим, я навіть не знаю як його назвати: 

• Бабуся казали ти якийсь там дизайнер..
• так, дизайнер інтер'єру, у мене якраз кваліфікація щодо оформлення приміщень під свята різного роду..
• круто-оооо  - сказала я, типу мені це було цікаво, тому що НЕ БУЛО
• ну то що , почнемо працювати?
• а що саме ми будемо робити?
• ну заразприбиремо все сміття, потмі мої хлопці все побарбуюьть в сірий колір, далі ми все помиємо, і потім будут декорації.. а там якраз і свято буде 
• слухай ти тут застряг на довго?
• два тижні, а ти?
• я теж… до свята точно буду а там побачу..
• зрозумів, тоді до праці?
• ага..