ГЛАВА 1

ТАЯ КОЛОСКОВА.

Ось і настал довгоочікувана відпуска, і я збирала речі, але не на відпочинок кудись в теплі краї, а на поїздку до бабусі у село. Так я цього звичайно не планувала, але що поробиш батьки просили за нею приглянути поки вона не прийде  в норму після хвороби. А так як  це жовтень місяць, і там на носі хеловін, бабця завжди на це свято придумувала якісь приколи, то я морально готувалася до так сказати “веселощів” з її боку. Наскільки  я знаю то бабця ще до сих пір мала кафешку в селі з такою цікавою назвою “ГАРБУЗ”, він у неї був років з пять. І кожного року на Хелловін вона там влаштовувала святкування з костюмами. І от цього року щей мені привалило щастя брати в цьому участь, я просто не люблю таке.

І ось я була готова, валізу зібрала, одяглася тепло і комфортно для подорожі, як була години чотири, телефон зарядила, наушники взяла, ну все я готова, пора йти, щоб не запізнитися на маршрутку до села. 

Через пару годин я була біля повороту в село.  Пішки йти було ще десь півгодини, добре що бабця жила в центрі села а не в кінці. І ось ще півгодини і я в селі, вже було десь біля шостої вечора, ще не темно, але вже починало, в селі було тихо, на вулиці майже нікого не було, робочий день давно закінчився, а час для походу в кафе, ще не прийшов. Все було як і завжди, зовсім не змінилося з того часу як я пішла працювати, десь років два я сюди не приїздила. В цей час молодь приїздила сюди на свята, а хто на канікули, плюс до бабці приходили і з сусіднього села, хто мав транспорт. Ну от я вже біля її дверей, будинок такий як і у всіх, біла побілка, невисокий, сині вікна, паркан,  в середині дві клумби з квітами, за хатою сад з деревами,  і звичайно город, і кури, з качками, ну що сказати звичайні житлові умови людини в селі. 

Було як завжди відчинено, значить мене чекає, я спокійно зайшла, собаки не було видно, і це було дивно, може старий Сонько вже здох, ну от і дізнаюся. Вхідні двері були теж не замкнені, я зайшла,  валізу залишила  в коридорі, зняла взуття, верхній одяг повісила в шафу, і пішла шукати бабцю, знайшла на кухні, щось пекла  в духовці, чайник кипів, а вона слухала новини по радіо, на телефоні. Я стоячи на проході сказала:

• привіт Ба.. - не дуже голосно сказала я 
• о господи нащо ж так лякати!  так можна і інфаркт хапанути, або взагалі коні двинути! - стоячи до мене спиною, і криком сказала бабуся, 

 і відразу узявшись рукою за кут столу, щоб втриматися і не впасти

• вибач Ба я думала ти чула як я зайшла…я не думала, що тебе зможу налякати, щей так несподівано.. -  ображено сказала я, як маленька п'ятирічна дівчина яка зробила шкоду 
• ой, та звичайно чула, у мене слух ще ого, можу навіть через стіни підслуховувати, що робиться у сусідів! Поки ще не втратила свого чутливого слуху, навіть не сподівайся моя мила! - повернувшись до мене обличчям усміхнено сказала бабця
• не сумніваюся..  - з посмішкою відповіла я

Далі вона підійшла обняла і  сказала, на вухо:

• рада тебе бачити Тая
• я тебе також Ба

Потім відпустила, і стоячи навпроти мене сказала:

• гнк що як доїхала?
• все добре..
• я рада.. мабуть втомилася?
• є трохи…
• ну нічого все пройде..
• от правда йти як завжди було півгодини, все залишилося без змін, жаль ніхто не придумав, маршрутку зробити по селу.. - зі злістю сказала я 
• Тая, ти при своєму розумі??  - здивовано відповіла бабуся
• а що не так?
• як що? та кому це треба ? тим більше ніхто цим займатися не буде, голові села на це плювати,  він  вже старий як пень, а молоді сюди не йдуть бо не бачать тут ніяких перспектив  розвитку 
• ну тут ти права..  - з сумом відповіла я 

Але бабуся вирішила змінити тему, і жваво, почала:

• гаразд сідай, ти з дороги мабуть втомилася а головне голодна, а в мене супчик свіженький, пиріжки з м'ясом, он навіть огірочки малосольні для тебе відкрила, грибочки  які сама збирала 
• Ба, ти що у мене дієта, мені скільки не можна.. ти що, мені  так важко її дотримуватися!  -  я була  дуже обурена
• яка до біса дієта!! ти на себе глянь, одна шкіра і кості! куди там дивляться твої батьки! так  і захворіти не довго!  - зло бурчала бабка
• ой Ба, ту ти загнула, мені до такого вигляду як до Китаю пішки! і якщо чесно це взагалі нереально! - ще мені бабка нотації не читала, мені  і батьків хватає, але там навпаки кажуть хватить жерти всяку фігню, а то станеш ще товстіше, і заміж ніхто не візьме, тому такі нотації мене бісили, зате вона  так спокійно сказала:
• ні не загнула, дівчина має мати пишні форми, щоб дитину виносити, і бути схожою на жінку а не на  скелет
• Ба, зараз всі такі, такі часи, все змінюється
• нічого не знаю, поки ти у мене їсти будеш як нормальна людина, а не як курочка поклювала і все наїлась вона!
• ну Ба! - обережно і ображено сказала я 
• ніяких БА, я нічого не знаю, поки не поїси нормально зі столу не встанеш!  я що зря скільки смаколиків для тебе готувала??!!- з серйозним виразом обличчя сказала вона, а це значило лише одне, вибору нема, доведеться їісти, інакше змусить силою, але я все ж таки спробувала посперечатися:
• я не маленька!
• а я старша, тому маєш слухатися! - з примусом говорила та
• мені навіть батьки такого терору не робили!
• а зря!  все давай їж потім поговоримо! - стояла на своєму бабця , і я здалася, зробила ображений вигляд, тихо вдихнула і видихнула і сказала:
• добре…