16

Вставати не хотілося зовсім, адже день обіцяє бути важким.

Насправді він виявився ще неприємнішим, ніж передбачалося. Добре хоч турботу про похорон на себе взяв Олександр й мені залишилося лише героїчно відстояти всю процесію. Народу було небагато, а ті, що були, з нашого з татом оточення.

Те, що тато зараз у лікарні перестало бути секретом, і багато хто побажав висловити мені слова співчуття та побажання якнайшвидшого одужання. Сашко весь час був поряд, підтримував мене.

Після похорону хотіла поїхати до батька до лікарні, але довелося змінити плани. Нам зателефонував слідчий і попросив до одинадцятої бути у відділку.

- Як гадаєш, у них є хороші новини?

- Скоро дізнаємось. - Зітхнув чоловік.

Дорогою заскочили додому переодягнутися. Я зняла з себе чорну сукню й одягла світлу блузку та спідницю. День сьогодні жаркий, палить на повну силу і в чорному знаходитися на вулиці просто неможливо.

До відділення ми прибули майже вчасно. Друг Сашка, той що начальник слідчого відділу разом зі слідчим уже чекали на нас.

- Вибачте за запізнення. - Першою увійшла до кабінету.

Сашко привітався із чоловіками за руку й ми розмістилися за столом. Добре, що в кабінеті працює кондиціонер і тут комфортна температура. Після задушливого та запорошеного цвинтаря те, що потрібно.

- Ольго Веніамінівно, радий з вами познайомитися особисто. - Почав розмову знайомий Сашка. - Мене звуть Леях Матвій Борисович. Прийміть наші співчуття щодо останніх подій.

- Дякую.

- Радий доповісти, більшість роботи вже позаду. Незабаром справу буде передано до суду.

Наступну годину ми провели у поліції. Слідчий розповідав нам всі нюанси й терпляче відповідав на наші з Олександром запитання.

Як виявилося, ця історія бере початок у далекому минулому. Мій батько служив і мав армійських товаришів. Чотири нерозлучні друга, не розлий вода, один за одного горою. Дружба дала тріщину, коли двоє з них закохалися в одну й ту саму дівчину. Цією дівчиною була моя мама Ольга Матвіївна. У неї були почуття у відповідь до одного з чоловіків, але цей чоловік не був моїм батьком. За місяць до закінчення служби у частині, де відбували службу друзі, трапився нещасний випадок. Пожежа завдала великої шкоди, а головне – кілька солдатів загинуло. Коханий моєї матері Бакшієв Амін сильно постраждав у тій пожежі й довгий час провів у лікарні. Тато, щоб отримати кохану збрехав їй, сказавши, що той загинув. Причин не вірити другові коханого в неї не було, тато, своєю чергою, оточив маму турботою і через якийсь час він домігся її розташування, вони одружилися.

Бакшієв Амін, армійський друг мого тата, судячи зі свідоцтва помер у тому ж році від опіків, отриманих внаслідок пожежі. Натомість з'явився Матюшин Леонід. На фото що показав мені слідчий, я впізнаю у цьому чоловікові одного з наших нових акціонерів. Поки Матюшин вставав на ноги, мої батьки переїхали й своїх контактів не залишили. Згодом пристрасті стихли та все стало забуватися. Леонід займався бізнесом, який не завжди був легальним, кажуть, рекетом не гидував.

Декілька років тому він зі своєю бандою оселився в сусідньому селищі. Там він продовжив творити свої справи, поки не зустрів дівчину дуже схожу на мою матір, його перше і єдине кохання. Але та виявилася лише її жалюгідною копією, та почуття вже загострилися з новою силою. Він витратив багато сил та ресурсів на те, щоб знайти моїх рідних. Дізнавшись, що кохана давно мертва, почав виношувати план помсти колишньому другові.

Ставка на схожість Капустіної Валерії та моєї матері зіграла. І ось мій батько одружився з танцівницею з клубу, але цього було мало. Валерія як могла діставала інформацію про справи татової фірми та зливала її Матюшину, але згодом тато почав помічати недобре й Валерії довелося призупинити свою діяльність.

Тепер на перший план виходить хитрий, із відповідною освітою хлопець. Завдяки своїй зовнішності Мусаєв Алік привабив нашу бухгалтерку, наобіцяв їй золотих гір. Під чуйним керівництвом Матюшина парочка розпочала свою злочинну діяльність.

Леонід, таїв образу і на Микитюка теж за те, що той не розповів мамі всієї правди. За це він підставив не лише тата, а й Микитюка. Нацькувавши давніх друзів один проти одного.

Тато вигадав хитрий хід й нікому не сказавши, одружив мене та Олександра. Валерія про все дізналася надто пізно. Вкладення мого чоловіка могли врятувати справи компанії, що не входило до планів ворога. План розвалити бізнес батька тріщав по швах.

На машині з клубу тато поїхав разом з Аліком. Ось чому він сам сів у авто, Аліку він довіряв і не чекав від нього каверзи. План був такий: протримати мого батька якнайдовше в заручниках, поки всі гроші з рахунків не підуть на офшорні рахунки, потім планувалося його вбити. Коли гроші було переведено, Алік вивіз тата в провулок, поряд з будинком у якому його тримав і збирався привести план в дію, але, на щастя, йому завадили. Перехожий заблукав у цей провулок і злякав його. Після чого Алік кинувся тікати, а в тата стався інсульт. Перехожий викликав швидку, але побажав залишитись інкогніто.

Леру вбив Алік. Вона їм більше не була потрібна, користі вони від неї не бачили й тому вирішили позбутися непотрібного свідка. До того ж Валерія почала шантажувати Аліка, після цього вона не мала шансів на життя.

Я все мізкувала, навіщо було нападати на мене. Виявилося, що це прощальний привіт від мачухи. Коли я почала виявляти інтерес до того, що відбувається, Валерія побачила в моїх руках картку з клубу і запанікувала. Вона знала, що я сунусь і туди, а їй дуже не хотілося, щоб хтось дізнався про її минуле. Лера подзвонила своєму колишньому коханцю Савельєву Станіславу і, за старою дружбою, замовила мене йому.