Обранець

Наступний день відрізнявся від цього не так сильно, як хотілося б. Буквально одразу після пробудження, Гамла покликав Алеф, що вже повернувся зі світу темних разом із Делтом і Хе, які очікували прибуття сюди нових світлих. Підійшов до дивана, де сиділи всі троє. Ритуально помахав і присів на підлокітник, праворуч від Алефа:

- Як там у наших? - оглянув усіх.

- Та нормально, - відповів Хе, що сидів по центру.

- Скоро, всі ми будемо старцями, вам не сумно від цього?

- А чого сумувати? - вставив Делт. - Тим більше тобі, - повеселішав. - Ти он скільки всього розповісти можеш. Особливо про світлих.

- Ці світлі... - опустив голову. - Усі ми скоро будемо багато всього знати одне про одного і мої знання будуть уже не доречними.

- А чого ти такий похмурий? - завзято продовжив Хе. - Ми всього десяті, а не п'ятнадцяті.

- Від того мені й сумно. Дельта ж, - подивився на них, - перша... Їй ще жити й жити, а нам... Ні.

- Не сумуй так, - весело вліз Алеф, поклавши руку йому на плече. - У вас ще кілька партій у запасі є.

- І то не факт. Мені просто сумно від того, що...

- Гамле, годі меланхолити, - ляснув по плечу. - Ти десять партій щодня робив одне й те саме, а зараз долі наші міняєш. Радій тому, що ти більше не прислуговуєш людям.

- І то правда.

- Тим паче, - опустив руку, - у нас гарна новина для тебе.

- Яка?

- Тріада, - продовжив Хе, - розглядає тебе як нового Обранця. Ми - "за"! - радісно підняв руку разом із Делтом.

- Обранця? – здивувався той.

- Так, - кивнув Алеф. - Сам знаєш скільки вже нашому. Він дуже довго живе і почасти навіть сам не розуміє, що відбувається навколо. Нам потрібен новий. Уся наша партія підтримує твою кандидатуру.

- Але... Що я робитиму в тріаді? Я ж простий працівник. Я ніколи навіть не думав про те, що стану Обранцем.

- Про це тобі треба поговорити зі справжнім Обранцем. Думаю, він щось пояснить тобі.

- Гаразд. Сьогодні відвідаю його, - повернув голову вперед, продовжуючи думати про цю новину.

Незабаром тут з'явилися троє, усі в жіночій подобі. Кожен із темних узяв собі по одній і сів із нею в одній із кімнат, почавши очищення. Дельті все-таки довелося розплющити очі, узяти книжку і піти з нею до Алефа на диван, щоб продовжувати засинати вже там, однак стогони, які могла чути тільки вона, перешкоджали бажанню поспати ще хоч трохи. Довелося читати. Хвилин за двадцять, коли Гамл звільнився, він покликав кохану до себе, у передпокій, щоб наодинці поговорити з нею про щось. Дельта, щойно почувши це запрошення, швидко відклала книжку на стіл, сторінками донизу і підійшла до нього. Той уже сидів на лаві, над місцем для взуття. Дельта прилаштувалася поруч, поклавши долоні собі на ноги. Гамл миттєво обійняв її за талію і почав:

- Дельто, я не знаю, чи вийде сьогодні нарешті прочитати той шматочок, на якому ми зупинилися вчора.

- А що сталося? - дивилася на нього.

- Загалом, зараз мені треба піти до нашої тріади. Алеф сказав, що мене розглядають на роль нового Обранця.

- Ого! - зраділа, склавши долоні разом. - Це чудово!

- Справді думаєш так? Мені доведеться робити щось, чого я ніколи раніше не робив.

- До мене ти теж багато всього не робив раніше.

- Але це інше. Я буду в уряді.

- Це чудово! - радісно поплескала.

- Загалом, наше читання доведеться трохи відкласти.

- Добре, - швидко поцілувала в щоку. - Я поки що про фінікійську почитаю. Роби свої справи.

- Добре, - так само поцілував її, піднявся і пішов до дзеркала.

Пройшовши крізь портал, опинився у своїй кімнаті. Незважаючи на те, що портал був відкритий для іншого темного, творці змогли перемістити його сюди, ближче до того, хто найчастіше перебував на тому боці дзеркала. Вийшов у коридор і попрямував до площі. Тут, так само, перебувала більшість темних, що жваво розмовляли один з одним, обговорюючи різні дрібниці їхнього одноманітного життя. Щоправда для Гамла, це вже був не просто натовп. Практично всі, щойно помітивши його, поверталися до темного обличчям і радісно вітали його на ім'я, так, ніби він був дуже важливим темним для всіх присутніх. Така дружелюбність лякала хоча б через те, що Гамл деяких темних взагалі не знав і бачив тільки вперше. Минувши всю площу, він підійшов до сховища, куди раніше приносили всю зброю світлих. Привітався з охоронцями і пройшов усередину. Згадавши про те, як вибігав звідси з Дельтою на руках, звернув ліворуч, до сходів, що вели нагору. Тут, на другому поверсі, і було місце проживання тріади. Підійшов до першої кімнати з трьох, що стояли в ряд з лівого боку. Над проходом виднівся якийсь нехитрий символ. Тут було порожньо. Оглянувши все, що було всередині, Гамл розумів, що займатися йому доведеться зовсім не тим, чим він звик, якщо стане Обранцем. Тут були ліжко, стіл, з таким самим плануванням, як у всіх, і купа, просто немислима кількість табличок із вирізаними літерами, що лежали на полицях, займаючи всю ліву стіну. Здивувавшись кількості тексту, що зберігався тут, темний пройшов далі.

Наступна кімната була схожа і мала над своїм входом символ складніший, ніж першого разу. Тут так само було багато табличок із текстом, однак їх було менше, ніж у першій кімнаті. На столі, крім двох текстів, були ще й якісь щипці, дивні прилади, призначення яких Гамл ніколи не розумів. Над ліжком же висів барельєф, зображення якого трохи спантеличило гостя. Це був опуклий прямокутник із двома сплесками, що виходили з різних його сторін і змішувалися в центрі. Правий сплеск був втиснутим, відносно барельєфа, а лівий, навпаки, - опуклим, з чіткими краями. У центрі ж, при змішуванні двох, їхня глибина вирівнювалася і практично зливалася з об'ємною рамою, в якій все це і відбувалося. Здавалося, в цьому був сенс, але незрозуміло тільки який.

Пройшов далі. Тут так само був символ над входом, але простіший за другий. Заглянув усередину. Тут перебував Правитель, що якраз копирсався у своїх табличках із текстом, зібраним на шафі, ліворуч від входу. Гамл постукав. Увійшов. Алеф, не відволікаючись від свого заняття, привітав його і запитав навіщо той прийшов.