Підійшовши до столу зі скульптурою, Гамл підняв стілець і знову сів доробляти витвір мистецтва, в надії встигнути до пробудження світлої. Вона ж прокинулася раніше, ніж він закінчив, тож могла споглядати весь розпал роботи. Основа була готова, тож Гамл тільки додавав деталі й доводив усе до ідеалу. Спостерігаючи за цим, але нічого не бачачи, через поглинання світла, Дельта піднялася і підійшла до коханого. Сіла на кут ліжка, дивлячись на нього:
- Скульптор...
- Ага, - радісно обернувся. - Як спалося?
- Непогано. Ці блискавки багато енергії в мене забрали, - взяла його праву долоню в обидві та поклала собі на коліна.
- Головне, що ти знову відновилася.
- Це так...
- Я вже ходив до своїх і сказав їм про зустріч. Вони на все згодні, тільки треба сказати де і коли все це буде.
- Я можу повідомити тріаду хоч зараз. Можемо влаштувати зустріч, просто тут.
- Впевнена, що це гарна ідея? - засумнівався.
- А що?
- Просто... Це наше містечко і ділити його ще з шістьма я б не хотів.
- Я не думаю, що це буде надовго.
- Краще все ж таки влаштувати все це де-небудь не тут.
- А де?
- Може, на вулиці?
- За дивні розмови нас можуть заарештувати.
- Що це?
- Це нас посадять до в'язниці.
- Ніколи не розумів цих людей.
- Давай краще тут? А потім, коли все це закінчиться, ми підемо в якесь інше місце і завжди будемо удвох.
- Коли закінчиться розмова?
- Ні. Коли світлі й темні помиряться. До цього - ця кімната гарне місце, щоб потрапляти і до темних, і до світлих. До того ж, тут є друга кімната, де ми можемо сховатися, на час переговорів.
- Ми можемо нею користуватися? - зі здивуванням видав.
- Швидше за все. Посидимо там, якщо не будемо потрібні тут.
- Ну, добре, ти мене переконала, - потягнувся і поцілував її. - Клич своїх, а я своїм скажу.
- Добре. Я тебе люблю.
- Я тебе теж.
Знову поцілувалися, піднялися і розійшлися: Дельта спалахнула, зникнувши, а Гамл вирушив по той бік дзеркала. Незабаром вони повернулися. До приходу темних, тріада світлих уже перебувала тут і спокійно ходила кімнатою, розглядаючи все навколо, поки Дельта сиділа на краю ліжка, чекаючи коханого. Той з'явився досить скоро, провівши за собою ще три, схожі на нього, чоловічі фігури. Щойно опинившись у кімнаті, темні почали буквально висмоктувати тріаду світлих, що доволі сильно налякало других і змусило з переляком відступити. Дельта і Гамл сказали перевтілитися своїм урядам на час переговорів, щоб не вбити світлих, через їхнє неочищене світло. Усі погодилися, ставши на час людьми, з різною зовнішністю. Привіталися один з одним. Що Гамл, що Дельта були трохи здивовані зовнішністю кожного з правителів. Було видно, що до людей вони не виходили ну дуже давно, особливо це було видно по темних, чий зовнішній вигляд був з 18-го століття. Світлі віддали перевагу 19-му і 20-му.
- Вони так дивно виглядають... - тихо протягнули думки Дельти.
- Згоден, - відгукнувся в її голові Гамл.
Досить швидко, світлі запросили темних за стіл, що знаходився в сусідній кімнаті, у вітальні. Закохані переглянулися. Їх влаштовувало й таке місце для переговорів. Усі шестеро поспішили піти. Присіли на диван і стільці, почали обговорювати всі проблеми, умови й вимоги, бажання. Гамл і Дельта воліли все слухати, не втручаючись, спостерігаючи за всім, що відбувалося, збоку.
Розмова тривала кілька годин, після чого, шістка покликала двох, що залишилися, і доручила їм відповідальні завдання з очищення енергії світлих і з навчання темних як це все робити. Дельті було сказано тільки стежити за процесом і заспокоювати світлих у разі чого. Після цього тріади піднялися, попрощалися одна з одною і вирушили кожна у свій світ. Залишившись наодинці, закохані переглянулися, сказали, як кохають одне одного, і вирушили до спальні, на ліжко, з наміром обійматися і насолоджуватися компанією, але ідилію було миттю порушено якимось світлим, що з'явився тут з нізвідки. Парочка поглянула на нього, будучи в обіймах.
- Хто ти і що ти тут робиш? - непривітно почав Гамл.
- Мене відправили сюди на очищення світла.
- Гаразд, - піднявся і сів. - Готуйся. Це боляче, - попрямував у вітальню.
Світлі переглянулися між собою.
- Боляче? - схвилювався гість.
- Так, - кивнула Дельта, піднявшись на передпліччя. - Довірся йому і розслабся. Тоді, це закінчиться швидше, ніж ти думаєш.
- Мені вже якось не по собі. Це ж темний.
Той повернувся зі стільцем.
- Але він добрий, - продовжила Дельта. - Не бійся.
- Готовий? - не дивлячись запитав Гамл і поставив стілець навпроти ліжка, розвернув до нього той, що був біля столу. - Сідай, - вказав на принесений і сів на другий.
Гість послухався. Присів. Морально приготувався.
- Готовий? - узяв його за руки. - Подумай про щось хороше і розслабся.
Той заплющив очі, занурившись у мрії, як усе розслаблення жорстоко знищив пекучий біль у грудях. Скрикнув, розплющивши очі і стиснувши чорні руки в долонях:
- Що ти робиш?!
- Я казав, що це боляче, - почулося від темного. - Розслабся, і я зроблю все набагато швидше.
Гість подивився на Дельту, що лише співчутливо кивнула йому. Перевів погляд на темного, опустив обличчя і мовчки погодився терпіти. Гамл поспішив зробити все чітко і без зайвого болю: ноги, руки, груди і голова, все тіло одночасно кілька разів. Світла ж тільки спостерігала, слухаючи змучені стогони і дивувалася кількості блискавок у гостя. Невдовзі темний закінчив і відпустив білі руки, поклавши свої собі на коліна:
- Живий?
- Ага... - невпевнено кивнув той. - Це капець як боляче.
- Ну, я попереджав, - знизав плечима.
- Гаразд, - почав підніматися, схопившись рукою за спинку і похитуючись на місці. - Дякую...
- А зараз, - почала Дельта, - краще поспи і відновися.