Галузка Бузку
9
Відірвавши погляд від вікна, Олег Степанович запитав:
– Як ти зараз? Живеш в селі? Сім’я велика?
– Так, ми всі як і раніше живемо в селі, в будинку моїх батьків. Я народила троє дітей: двох хлопчиків і дівчинку. Старший син Олежик вже закінчив школу, середній – Петрик вчиться в п’ятому класі, а дочка Марічка ще ходить в дитячий садок. Про навчання в столиці, звичайно ж, довелося забути, і я вимушена була піти працювати в місцеву агрофірму. Грошей там, сам знаєш, особливо багато не заробиш, ось чоловік і їздить на заробітки за кордон. Він у мене будівельник, пропозицій вистачає. А в іншому все як у всіх.
– Ти щаслива з ним? – запитав, не стримавшись, Олег Степанович.
– Так, – Таня на мить завагалася з відповіддю. – А ти? Одружений? Є діти? Я чула, що ти один з найбагатших бізнесменів області.
– Ну, чутки про моє багатство сильно перебільшені. Так, мені трохи повезло, плюс довелося дуже багато попрацювати на цей успіх. Одружений вже більше десяти років. Дружину звуть Євгенія. Зараз ти з нею познайомишся. У мене двоє дітей – Іван і Таня. Зараз вони з батьками дружини відпочивають за кордоном.
Машина загальмувала біля під’їзду, перервавши тим самим їх розмову.
#765 в Сучасна проза
#532 в Молодіжна проза
спогад про колишнє кохання, зустріч через роки, незгасимі почуття
Відредаговано: 01.07.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
