Глава 7: Кінець і початок

Коли команда добігла кінця своєї подорожі, вони зрозуміли, що стали свідками чогось воістину вражаючого. Всесвіт наближався до своєї остаточної долі, що була записана зірками з самого початку часів.

Вони спостерігали, як галактики віддалялися в далечінь, стаючи все більш тьмяними і віддаленими, у міру того як Всесвіт розширювався з швидкістю, що все зростала. І коли вони дивилися в порожнечу, вони знали, що стали свідками самого кінця всього сущого.

Але навіть коли всесвіт наближався до своєї неминучої загибелі, команда відчувала надію та здивування. Бо вони знали, що подорож, яку вони зробили, була подорожчю відкриттів та досліджень, пошуком таємниць всесвіту та прагненням зрозуміти природу самого існування.

І коли вони міркували про спадщину, яку залишать після себе, вони знали, що їхня подорож не буде забута. Бо знання, які вони набули, ідеї, які вони почерпнули, будуть передаватися з покоління в покоління, спадщину мудрості та розуміння, яке збережеться ще довго після їхнього відходу.

Коли команда спостерігала, як Всесвіт продовжує розширюватися і стискатися, вони відчували умиротворення та прийняття. Бо вони знали, що всесвіт не просто добігає кінця, але швидше вступає в нову фазу існування. І коли вони дивилися в нескінченні простори космосу, вони знали, що там, за обрієм, ще чекають на своє відкриття незлічені чудеса.

Бо кінець був також новим початком, шансом для виникнення нового життя та нових цивілізацій, досліджувати та відкривати таємниці всесвіту по-своєму. І коли команда спостерігала, як всесвіт зникає у темряві, вони знали, що їхня подорож була невеликою частиною більшої космічної розповіді, історії створення та еволюції, яка триватиме ще довго після їхнього відходу.