Вступ: Біохімія саморуйнації

Я письменниця, і я звикла керувати сюжетами. Але я не помітила моменту, коли мій власний організм перейшов у режим катаболізму — стан, коли тіло починає буквально поїдати саме себе, щоб вижити ще хоча б годину.

Ми звикли вважати себе вінцем еволюції, але насправді ми — лише набір складних хімічних реакцій. І якщо в цих реакціях стається збій, ваш інтелект, плани на сьому книгу та амбіції важать не більше, ніж порожня склянка. Мій збій мав конкретне ім'я: незасвоєння білка.

Поки я штурмувала літературні олімпи, видаючи книги, мій шлунково-кишковий тракт оголосив дефолт. Білок, який мав стати будматеріалом для моїх клітин, гормонів та нейромедіаторів, перетворився на кілера. Замість розщеплення до амінокислот, він проходив через процеси гниття, виділяючи аміак — токсин, здатний перетворити мозок на кисіль.

Ви коли-небудь відчували «brain fog» — той самий «туман у голові», через який ви не можете згадати власне прізвище? Це не втома. Це нейротоксикація. Коли печінка не встигає знешкоджувати продукти розпаду, аміак вільно гуляє вашим кровотоком, підсмажуючи синапси. У цей момент ваші слизові починають кровоточити без причини, а нервова система видає генералізовану тривожність, яку не здатен вгамувати жоден антидепресант.

Лікарі? Вони були дуже зайняті. Вони виписували мені стоси паперів із незрозумілими діагнозами, які виглядали як спроба вгадати код від сейфа, до якого вони давно загубили ключі. Коли мені пропонували лікувати симптоми, ігноруючи причину — порожнє «депо» амінокислот та зупинену перистальтику, — я зрозуміла: медицина безсило розводить руками там, де починається реальна біохімія виживання.

Ця книга — мій протокол відновлення. Це шлях від стану «живого трупа» з кровоточивими носом та нульовим ресурсом до людини, яка знову здатна думати. Ми поговоримо про те, чому цитрат магнію важливіший за каву, як глютамін латає «дірявий» кишечник і чому для виснаженого організму звичайна відбивна — це не обід, а смертельний вирок.

Я навчу вас розрізняти мову свого тіла, коли воно благає про L-амінокислоти, а не про чергову порцію антибіотиків. Бо здоров'я — це не рукопис, його неможливо дописати в останню ніч перед дедлайном.
Ласкаво просимо до моєї лабораторії виживання. Буде грамотно, іноді боляче, але дуже цікаво.