Крадіжка

- Ма-аксимка-а! Виходь в футбол грати! – влітали у вікно другого поверху надривістий лемент десятирічного хлопчика.

- Зараз! ... в приставку дограю! – не відразу прокричав у відповідь Максимчик. Не відриваючись від лампового монітора телевізора, він міцно з емоціями стискав у руках джойстик ігрової приставки. – Бах! Бах! А на тобі ...

Години за дві, жваві хлоп'ячі голоси, що лунали під удари м'яча на майданчику, вщухли.

- Ма-акс, підемо в кіно! Я тут, двох симпатичних дівчат запросив, – в піднесеному настрої запропонував на порозі кімнати студентського гуртожитку вісімнадцятирічний хлопець. 

- Зараз, ... кіно на компі додивлюся, – зайнятим голосом відповів Макс, не відриваючи очей від екрана монітора комп'ютера.

Того ж вечора, після походу в кіно, у когось-то зав'язалися романтичні стосунки.

«Максим Олександрович на зустріч однокласників сьогодні збираєтеся?» – запитувало повідомлення від одного знайомого в соціальній мережі, заставши свого адресата на робочому місці.

«Зараз, свій профіль приведу до ладу» – набрав він коротку відповідь, захоплено переглядаючи на екрані смартфона, здавалося нескінченну, інформаційну стрічку в соціальній мережі.

Вже на наступний день, свіжий фотозвіт з ностальгічними підписами із зустрічі, став з'являтися в стрічках його колишніх однокласників.

- Максимович! Дивлюся здалеку ти чи не ти. Здоров! Скільки років скільки зим! – доброзичливо привітав його щойно підійшовший до лавки в парку літній, але ще міцний чоловік.

- Здоров, - не відриваючись від гаджета доповненої реальності в своїх руках, прісно відповів Максимович, вже сивочолий, із плішиною на маківці, що з'явилася років п'ять тому, постарілий чоловік.

- А я тут, з молодшим онучком. Он, м'яч на майданчику ганяє, – продовжив чоловік і кивнув у бік хлопчика, що намагається не без успіху набивати на коліні футбольний м'яч. Дивлячись на внука з боку, йому раптом згадалися биті коліна в уже далекому дитинстві. Трохи соромлячись на місці, чоловік присів поруч з Максимович на лавку.

- Да-авненько я нікого з наших не зустрічав, – не поспішаючи мовив співрозмовник і раптом схаменувся, – ні, брешу, Кольку пам'ятаєш ..?

«Ага, пам'ятаю, звичайно» – майже автоматично, відповідав йому байдужий Максимович. Він продовжував так підтакувати, коли хватка його заліпшої в гаджет уваги слабшала, і до його вух долинали уривки речень від співрозмовника, дістававшого розповідями зі своєї пам'яті різні події і історії з його прожитого життя.

Уявляєш, трохи мимо нього не пройшов! Я і повз ... Хто ж знав, що воно мені в житті стане в нагоді ... О-ой! де я тільки за своє життя не побував, з відрядженнями півсвіту об'їздив ... Думаю і другу половину світу об'їхати ... На пенсію поки не збираюся, а то, що вдома сидіти. Поки бажання і сили є буду працювати ... От як з кіно за ручку поверталися так і йдемо душа душу, вже 42 роки. І дітей собі хороших народили, а ті нам онуків ... Чи повіриш, ні, але ні дня з прожитого не пошкодував ...

- Ну, а ти, як ся маєш? Давай розповідай ... – спробував витягнути на відповідну розмову Максимовича чоловік.

- Що? Ага ... Зараз .., – відповідав йому, захоплений останніми подіями Максимович. – Ти подивися, що в світі робиться ... не інакше кінець світу.

Відповідних одкровень не послідувало.

- Ну Гаразд, ... піду і я в м'яч поганяю. Онуки швидко виростають, не встигнеш озирнутися і життя вже пройшла.

Максимович, все так же продовжував перебувати в липкій реальності свого віртуального гаджета, гортаючи нескінченні новини. Раптом, чия то рука навмисне майнула перед його очима. Віртуальні картинки різко попливли в бік, слідом за гаджетом з його рук. Його зосереджено   спантеличений погляд, пішов за біло-чорними підошвами снікерсів, що швидко віддалялися в напрямку майданчика. Розгублений, він мовчки вникав в те, що відбувається. Здавалося, його голова вперше за сто років піднялася подивитися на навколишній реальний світ. А в цей час, на майданчику, літній чоловік, його нещодавній співбесідник, бадьоро ганяв м'яч зі своїм онуком. Побачивши, що Максимович вже не тримає в руках свій гаджет і відчайдушним поглядом дивиться в його бік, він махнув йому рукою, зазиваючи приєднатися до них в футбол пограти.