Дорогою до «Гранд-Плази» в салоні панувала тиша, яку можна було вимірювати в тоннах. Максим міцно тримав кермо своєї Тесли, а Марія дивилася у вікно, де миготіли ідеально рівні ряди соняшників.
— Маріє, послухай, — нарешті порушив мовчання Максим. — Артем — рідкісний тип. Він навмисно це бовкнув. Він мітить на моє місце в правлінні холдингу і шукає будь-яку тріщину в моїй репутації. — Тріщина — це не проблема, — холодно відповіла Марія, не повертаючи голови. — Проблема — це коли фундамент виявляється пінопластовим. Ти не згадав про Ілону. У моєму списку «Змінних, що впливають на результат», її не було. Це робить наш план статистично недостовірним.
Максим зітхнув. — Ілона — це закритий проект. Ми розійшлися пів року тому. Вона... архітекторка. Але ми не зійшлися в питаннях міцності. Вона любить фальш-панелі та зовнішній блиск, а я — залізобетон. — Проте речі твої у неї залишилися, — зауважила Марія. — Згідно з правилами логіки, якщо об’єкт А зберігає майно об’єкта Б, між ними існує незавершений зв’язок
Ресторан зустрів їх кришталевими люстрами та пафосною тишею. Ілона вже чекала за кутовим столиком. Вона виглядала як ілюстрація з дорогого журналу: ідеальна укладка, червона помада і погляд людини, яка звикла, що світ обертається навколо неї за годинниковою стрілкою.
Коли Максим і Марія підійшли, Ілона навіть не підвелася. Вона повільно зняла сонцезахисні окуляри. — Максиме, ти запізнився на сім хвилин, — промуркотіла вона, а потім перевела погляд на Марію. — А це, я так розумію, та сама «математична помилка», про яку шепочеться вся фірма?
Марія відчула, як у неї всередині прокидається щось, що зовсім не піддавалося обчисленням. Вона спокійно сіла навпроти й поправила окуляри.
— Добрий вечір, Ілоно, — голос Марії був рівним, як лінія горизонту. — Насправді, я — константа. А от ваше перебування в житті Максима зараз виглядає як від’ємне число. Ілона здивовано підняла брову. — О, вона ще й розмовляє термінами. Максе, ти завжди мав специфічний смак, але це... це вже занадто навіть для твого захоплення «структурами». Ти справді збираєшся одружитися з калькулятором?
Максим хотів щось сказати, але Марія випередила його. Вона дістала з сумки свій планшет і поклала на стіл.
— Давайте до суті, — сказала Марія. — Ви просили Максима приїхати, щоб обговорити «незавершені конструкції». Я — його законна наречена і, за сумісництвом, людина, яка проводить повний аудит його минулого. Які саме речі ви відмовляєтеся повертати? Якщо це перфоратор або набір креслень — ми можемо обговорити амортизацію. Якщо ж ви намагаєтеся використати ці предмети як важіль тиску — це вже стаття про вимагання, а я дуже добре вмію рахувати терміни ув’язнення.
Ілона на мить втратила дар мови. Такої прямолінійності вона не очікувала. — Я просто хотіла... поговорити, — нарешті видавила вона.
— Поговорити можна з психологом, — відрізала Марія. — А з Максимом тепер спілкуються через мене. До речі, у вас на сукні гудзик пришитий з порушенням симетрії на два міліметри. Це дуже відволікає від вашої драми.
Максим ледь стримав сміх, дивлячись на розгублене обличчя колишньої. Він зрозумів: Марія — це не просто «калькулятор». Це його найпотужніша зброя.
#5815 в Любовні романи
#1293 в Короткий любовний роман
#2568 в Сучасний любовний роман
від ворогів до коханців, фейкові стосунки, сімейні таємниці.
Відредаговано: 06.03.2026