part 16

*Катя*

Прокинулась я від дзвінка мого телефону. Не самий гарний ранок.

-Ало - сказала я сонним голосом і навіть не подивилась з ким розмовляю.

-Катю, я думаю,що нам потрібно поговорити. - сказав невідомий 

-Вибачте, а ви хто?

-Коваленко, я твій наречений!

-О Госоподи! Ткаченко, ти совість маєш? Сьома ранку! - я майже кипіла від злості.

-Взагалі то,тобі ще в колледж. Сьогодні п'ятниця.

-Я сьогодні не йду.

-Чому? - запитав він

-Не маю бажання. - сухо відповіла я. - Так чому ти дзвонив?

-У нас через 13 днів весілля. Потрібно все обсудити.

-Добре. Давай о вісімнадцятій у мене? - запропонувала я

-Ок. - відповів він і завершив дзвінок.

Ну ніякого виховання! Ні "привіт", ні "бувай". Господи, за що мені це все?

Тільки я відклала телефон, як він знову дзвонить. Це були дівчата.

-Привіт! - привітались в унісон дівчата

-Привітики)

-Ну що там учора було? - згорала від цікавості Настя

-Та нічого цікавого. Познайомилась з нареченим.... - вирішила подразнити дівчаток

-Катька, ну не дражнись! - сказала Настя

-Хто він? - вже запитала Анюта

-Не повірете.....Марк

-Це той, що Ткаченко чи що? - впала в шок Аня.

-Так... Той самий... - відповіла я

-Це той, з яким у вас трабли? - запитала Настя

-Так...

-О май Гад.... - досі не відійшла від шоку Аня

-точно, що Гад, але Каті - почала сміятись Настя і ми теж підхопили її.

-І що ви збираєтесь робити? - запитала Аня

-Та нічого. Ми вже дали згоду батькам. Сьогодні він до мене прийде о шостій і ми все обговоримо.

-Відчуваю, що буде весело... - Сказала Настя

Так ми розмовляли десь до чотирнадцятої

-Так, дівчата, я побігла готувати вечерю, бо скоро прийде мій наречений...

-О..... Вже вечерю йому готуєш.... Ань, щось тут не чисто... - приснула від сміху Настька

-Настя! - сказала я

-Все, бувай

Я вирішила приготувати пасту та салат. Швидко та смачно. Те, що треба.

18:00

Чую дзвінок в двері. Швиденько відкриваю двері і бачу Марка...

-привіт) - сказала я

-Хай. Цей фартух тобі дуже личить!)

Я гланула на себе і зрозуміла, що не встигла переодягтись і зараз стою перед Марком в шортах, розтягнутій футболці, фартусі та з пучком на голові... Який жах...

-Звикай. Тобі цілих п'ять місяців треба буде терпіти цю картину) Проходь)

Ми пішли на кухню

-Вечеряти будеш? В мене паста з сиром є - запитала я

-Не відмовлюсь)

Я поставила тарілки на стіл і ми почали обговорювати наше весілля

-Що будемо робити? - запитала я

-Я пропоную перемир'я - сказав Марк

-Я За. Тим паче, мені вже набридло бути з тобою в траблах - щиро відповіла я

-От і добре. Дякую за вечерю. Ти дуже смачно готуєш.

-Нема за що) Дякую)

-Я вже піду. Бувай

-Па)

Я ще трохи подивилась серіал і пішла спати. Завтра субота....