part 6

*Катя*

Субота. 12 ранку.

Я прокинулась у чудовому настрої. Нарешті виспалася. Першим ділом постю фоточку в інстаграм, а потім йду в душ. Приходжу на кухню і думаю, що б мені приготувати.... Мій вибір зупинився на омлеті та апельсиновому соці. Після смачного сніданку я вирішила подзвонити дівчатам і нагадати, що ми збиралися піти в клуб ввечері.

-Привіт всім!

-Господи, Катю, навіщо дзвонити в таку рань? - з гнівом питає Настя.

Настя: моя ліпша подруга, дружимо вже 5 років. Їй 18. Є хлопець Олег з яким вона вже рік зустрічається.

-Так. В мене те саме питання. - говорить Аня

-Дівчатка, не сердіться. Сьогодні ж субота, а отже ми ввечері йдемо в клуб. Пам'ятаєте? - з радістю в голосі говорю я

-Ой, я вже й забула, що ми про це домовлялись - признається Настя

-Як про таке можна забути? - запитує Аня з обуренням.

-Так, красуні мої, зараз не час для таких питань. О котрій ми зустрічаємось і де? - вирішую припинити їхню суперечку.

-Давайте о 20:00 біля клубу " Sweat dream? " - запропонувала Аня

-Окі. Я згодна. Тільки відпрошусь в Олега.

-Так. Я також згодна. Тоді до зустрічі.

Говорю я і зкидую дзвінок. Треба сходити в супермаркет, бо в моєму холодильнику миша повісилась. Я пішла збиратись. Вдягла сірий спортивний костюм і вибрала такого ж кольору кросівки. Взяла гаманець, телефон і пішла за покупками.

Коли вийходила з ТЦ, зіткнулась з якимось хлопцем і мої продукти впали на землю. Та що ж таке?!

-Дивитись куди йдеш не вчили? - з гнівом говорю я.

-Вибачте, будь ласка, просто дуже поспішаю. На роботу влаштовуюсь .- з тривогою в голосі промовив він.

Він присів і почав допомагати мені збирати продукти.

-Ще раз вибачте. До побачення. - сказав він на останок.

Я швиденько пішла додому, щоб не натрапити на ще якісь неприємності. Дійшла я без ніяких подій. Але вдома мене чекав приємний сюрприз. Мама з татом приїхали!

-Привіт! Як я рада вас бачати! Як ви? Як злітали до Парижу? - налітаю з питаннями та обіймами на батьків.

-Дивись задушиш! - сказав тато і ми всі почали сміятись.

-Доню, в нас все добре. Відпочинок був чудовим. До речі, ми тобі привезли подаруночок! - відповіла мама і дістала зі своєї сумочки гарні сережки.  - Це тобі доню. Ручна робота.

-Дякую, мої дорогі. Які ж вони гарні. - відповіла я і ще раз обійняла батьків.

-Донечко, як ти? Як справи в колледжі? - поцікавився тато.

-Та все гаразд, начебто.

-Ну добре. Не будимо тебе мучити своїми питаннями. Ми поїдемо до бабусі з дідусем. Завтра зателефонуємо. - сказав тато і обійняв мене.

-До завтра, доню. - поцілувала мене в щоку мама

-Бувайте.