11

А тим часом у Великій Долині Райдуг життя текло своїм буденним руслом. Король Фріцек був уже старий і кволий. Його син, Гверлом, був безвольний, примхливий, розбещений, безвідповідальний і слабохарактерний. Він зовсім не любив вчитися. І більшість часу проводив у компанії таких же як і він місцевих забіяк. Цілими днями вони ганяли вулицями на конях і заважали людям ходити і робити свої справи.

Народ не любив Гверлома за його пиху і надмірність. Але мовчав. Бо старий Фріцек був королем твердої руки. А Гверлом був його єдиним сином.

Крім Гверлома у старого короля була ще й незаконно народжена дочка – Жамена. Дівчина була красива. А головне розумна. І це не могло не хвилювати як старого носія корони так і його непутящого наслідника. Бо ж люди більше хилилися до Жамени аніж до дурника Гверлома. Тому і тримали дівчину подалі від палацу. Аби менше мала тут, в Ктіфорі друзів.

Новина про те, що невідоме військо перейшло Драконові гори і вийшло на рівнину було сприйнято спокійно.

Старий гадав, що то знову шайки гродорів. І тому послав їм назустріч свого улюбленця – Дачара із невеликим загоном аби той вигнав непроханих гостей.

Але той повернувся з страшними новинами.

– Ваша світлосте! – ледве зрозуміло бурмотів посланець. – Це не лише гродори. Там сила людського війська. Їх веде сама Анітан. З ними також і приручені драко. Вони шиплять і плюються вогнем. Так, що наші лицарі повтікали з поля бою. Крім того з ними якась ще істота схожа на людину.

– Так, приємного мало. – сказав Сквалор, начальник королівської гвардії. – Мусимо збирати нову силу. І якось подолати це. Цікаво інше – а чого це робить Антіан з тією шайкою?

– Ти його знаєш?

– Звісно, що знаю. Я в Ортеані теж був.

Всі на мить замислилися. А тоді король Фріцек сказав:

– То може ти зможеш з ним якось домовитися? Ми б дали йому золота. І хай іде собі своїм шляхом. Що скажеш?

– Спробувати можна. Але я нічого вам не можу обіцяти.