А між тим в палаці Брандоміра розгорталися цікаві події. Справа в тому, що правитель Семицарства зловив одно із шпигунів Сантаріса на ім’я Ашак. Цей персонаж був одним із стражників царя. Тож тепер поставало питання – кому вірити? Якщо навіть серед власної сторожі є засланці!
Це неабияк налякало Брандоміра. А з іншого боку змусило просити свою сестру допомоги. Хоча Селена і була проти союзу з Матасом але іншого виходу не бачила. Тож її рада була проста – треба відкидати свою церемоніальність і ставати союзником «тій компанії заколотників».
– Скоро тут з’явиться сама Матас – говорила Селена – І буде схиляти тебе до союзу.
– Ну це само собою – бурчав брат зітхаючи.
– Ні, ти приймеш його пропозицію. І навіть пообіцяєш дати допомогу. У них є два артефакти. І це його аргумент. Вони також знають де меч. Але не знають де корона.
– А без крони – почав Брандомір – ти казала,що …
– Їм поки що про це рано думати. Книга в Сантаріса. А корони він не має. І мати не буде. Лише я знаю де корона.
– Цить – зашипів Брандомір – В палці повно чужих вух.
– Не бійся мій маленький братику. Тут антари мене не дістають. А омуси, вони не поткнуться. Радіус їхньої дії лише в межах дії чарів самих антарів. Тож можеш за мене не боятися. Далі Сантаріс не рушить. Він взагалі не вилазить із свого лігва в Хортені. Лише там він має можливість спілкуватися з Мороком.
– З Моороком? – перепитав Брандомір – Але …
– Так. Але має.
Селена розповіла братові все, що більш-менш сама знала про дзеркало. Вона також повідала, що за Дикими горами сили Сіруума вже почали активно вилазити на землю. Там вони вже створили свою першу станцію. Більше того, вони могла визивати видіння тож бачила це все. І керує ними піднятий Сантарісом, за допомогою Сіріума, Теовольф. Ануки тепер змішуватися з гродорами – хорами. І ця нова раса істот була ще більше небезпечна аніж попередні обидві разом.
Крім того всього в глибоких печерах гори Узодрако спав могутній драконячий цар. Ця істота була більша від усіх драконів в кілька разів, мала чотири папи (а не дві як зазвичай) володіла інтелектом, мала дві голови і могла видихати вогонь на невелику відстань. Його шкіра майже не пробивна для звичайного меча. Тому і були створені списи долі. Лише вони здатні знищити цю тварюку.
Від почутого в Брандоміра волосся на голові піднялося. Чим це пахло він добре розумів. І єдиний варіант вижити – це приєднатися до Матаса. Але тоді він буде змушений розірвати таємний договір укладений з Маркуром, одним із Сантарісових таємних посланців.
Так, так таємний договір. А як інакше! Треба вміти думати про себе. Ще на початку всіх подій Брандомір, тихенько прагнучи отримати хоча б якісь гарантії миру для себе, зумів запізнатися з Маркуром. Але тепер, коли справа отримала такий поворот і треба було вже дивитися правді в очі – він мусив робити вибір.
– Ну що ж… Ми зробимо все, що нас залежить аби лише захистити Семицарство. Правда? – звернувся він до сестри.
– Звичайно. Тільки от ти втратиш свою корону – і вона пішла геть.
#513 в Фентезі
#279 в Сучасна проза
фантастика та фентезі, дракон принц чаклунка пригоди, чари магія
Відредаговано: 13.12.2024