9

А тим часом залишивши Пустельні Береги принцеса Кретоноя подалася в Східний Міраж – останнє прибережне місто на березі Східних Вод. Десь там далі мав бути острів Сималахамін, на котрому був захований перстень долі (або як ще його називали перснем Океану) сила якого давала можливість зникати, ставати невидимкою і правити у світі Лісових друзів.

Але спочатку туди треба булло ще доплисти. Це була проблема номер один. Бо ні один адекватний моряк туди не бажав направляти човен. Старі легенди глибоко в’їлися в головах забобонних жителів Міражу. За одною з них, коли лісові друзі були змушенні перебратися зі своїх земель туди, їхній король наклав закляття на води довкола острова. Так, що жоден човен не зможе підійти до нього.

Довкола острова плаває страшне морське чудовисько. Воно легко топить кораблі. А моряків затягає на дно. Саме ж чудовисько величезне. І жоден корабель не здатний витримати удару яким воно трощить все.

Але Кретоноя не падала духом. Вона завжди знала як вийти з ситуації. Тож щось придумає і тепер. Але думки в голову не лізли. Старі рибалки радили дівчині відмовитися від цієї безумної ідеї.

Так, ідея була справді безумна. Але не безнадійна. Один старий моряк сказав, що може допомогти зарадити справі. Але чи вийде в нього ніхто знати не може. Бо начебто один раз вийшло. Тоді він врятувався від чудовиська, яке мало не потопило їхній корабель, розхитуючи його з усіх боків так, що той мало не розсипався прямо на ходу. Але чи можна буде так повторити він не обіцяв.

Діосін, так звали того моряка, відразу попередив, що у випадку якщо нічого не спрацює – вони підуть на дно. Така перспектива не вельми тішила. Але варіантів більше не було. Тож це був такий собі вибір без вибору. І Кретоноя погодилася.

Згідно ідеї Діосіона, принцеса мала закупити багато плодів Магделика. Цей плід Магдового дерева був цілющим. Але мав особливий запах. Саме з ним пов’язував свій порятунок моряк. Бо коли у воду випала ціла бочка з цими плодами чудовисько забралося від корабля. Принаймні так думав Діосін.

Вихід назначили на ранок третього дня. Як лише зійде туман корабель має знятися з якоря. Чому так? Бо ранком, поки ще прохолодно, чудовисько не вилазить. І це єдиний шанс встигнути підплисти до берега. Лише почало розвиднятися а принцеса разом із своїми людьми вже були на кораблі. Все було готове до подорожі.