Дорога від печери до ріки Сур була довгою. І доволі нудною. Тепер вони пересувалися землями Союзу Десяти племен. Тож можна було не боятися ніякого нападу. Тай сили Сантаріса сюди не досягали.
Крім того, треба було послати звістку і до Шахні-Ого в Пустельні Береги. Там, на краю землі, біля Теплого моря, збиралися рештки сил принцеси Кретоної.
Після того, як вона покинула Семицарство, якийсь час скиталася по землях Десяти Племен, аж доки не прибула в Пустельні Береги. Тут, на самому краю землі, збиралися лише люди котрі не мали шансу назад. Ті, хто втікав від правосуддя, наймані вбивці, фурії, пірати.
В Пустельних Берегах була гавань, з котрої відправлялися кораблі з шукачами смерті на острів Велетів. Так називали острів, плисти до якого треба було три дні на південний захід. Саме на цьому острові, за переказами мала зберігатися скіпетр влади. За переказами, його заховав на горі Армофонс останній з велетів, котрі воювали проти Сіріума-Морока – Авлініон. І саме за цим скіпетром полювали тепер як люди Сантаріса, Шахні-Ого так і принцеси Кретоної.
Скіпетр дає неймовірну силу тому, хто ним володіє. Крім того, за допомогою нього можна підняти армію «безсмертних». І лише за допомогою нього можливо утримувати їх. І саме про це і говорив Матас. Він схиляв об’єднати сили навколо Антіана і відплисти на острів Велетів.
Але ще треба було послухати що скаже Шанхі-Ого. Та й сама Кретоноя. Адже, від їхніх слів залежатиме об’єднання.
А тим часом наближався вечір. І солодка темінь вкривала землю. На небозводі замайоріли великі жовті світила. Повітря ставало дедалі холоднішим. І вологішим. А значить, ріка уже близько.
Антіан з Дербером продовжували йти. Але тепер уже було не так важко як спочатку. Дербер виявився говірким дідом. Тай ввести в курс справи треба було новоспеченого принца. Тож дорогою він все, що міг розповідав, пояснюючи попутно, що і як.
На березі ріки їх уже чекали. Човен стояв біля берега. На ньому сиділо семеро людей. Це були посланці з Семицарства.
Правитель Семицарства – Брандомір, прозваний Холоднокровним, не надто хотів допомагати всій цій справі. Але розмова про гори золота, котрі заховані в підземеллях замку Хортен, вплинули на його рішення. Сам Брандомір походив з давньої династії Трамоширів, котра міцно сиділа на троні ось уже століттями. А від коли його дід, Вувкан, перебудував столицю, розширив стіни і звів нові обороні мури, Семицарство взагалі стало триматися осторонь всіх подій, які відбувалися в сусідніх землях. І лише жадоба золота змушувала Брандоміра допомагати повсталим.
Магів він теж не боявся. Його молодша сестра – Селена, була доволі сильною чаклункою. І могла протистояти навіть самому Матасу. А то й Шахні-Ого. Крім того, в допомозі була зацікавлена і сама Селена. Раніше вона мала видіння, що саме молодий король Ортеану спасе землю від напливу зла.
Тож зараз його люди на чолі з Чарсло Довготелесим чекали аби побачити того нового молодого короля з видінь їхньої пані. Та чи не розчарує їх поява Антіана? Того ніхто не міг вгадати.
#513 в Фентезі
#279 в Сучасна проза
фантастика та фентезі, дракон принц чаклунка пригоди, чари магія
Відредаговано: 13.12.2024