Відкриття сили, зцілення та правда

Відчуття, що скоро все безповоротно зміниться заполонило весь простір палати.

Ерін відчула як перлина починає швидко нагріватися в кишені, вона дістала її, чим  перервала натягнуте полотно тиші,  всі зачаровано дивилися на її руки.

Дівчина інтуїтивно, за внутрішніми підказками від перлини, провела нею над тулубом і руками пана Мейта, аж раптом перлина вібрацією підказала зупинитися над долонею чоловіка. Темне, смертельне сяйво, проявлене дією перлини, пульсувало від персня на руці у майстра.

• Ви можете зняти цей перстень?, - мовила дівчина до дружини майстра. 

Пані Хелен, без питань зняла з пальця перстень, обгорнула його у хустку та відклала на приліжковий столик. В ту ж мить рука майстра почала рухатися , ледь помінто , та все ж зміни побачили усі у кімнаті.

• Думаю цей перстень, якось губительно діє на майстра, розкажіть більше, прошу вас. 

Пані Хелен, пересохлим  від хвилювань голосом почала розповідати 

• Цей перстень він носить він дуже багато років, якщо не десятиліттями, він передався йому у спадок від батька, а тому від його батька, але, о так тепер я пригадую, десь місяць тому, ще до хвороби… він зняв його на декілька днів, я звісно ж помітила, і спитала, Маркус сказав, що віддав перстень Брегадору, щоб той відполірував, привів до ладу. Бачте, Брегадор помітив , що камінь не виблискує так як личить достойному ювелірові, так Маркус мені сказав. А тоді через добу він зліг… - розповідь перервалася схлипуванням, -  так, точно перстень тоді вже повернувся на його палець, і які тільки не зв’язала ці речі, тепер я бачу. О Маркус…- вона ніжно взяла його руку та піднесла до своєї щоки.

• Ви не винні, було б дуже склади пов’язати ці події, надприродні втручання не трапляються з нами щодня.

Перлина знов теплом покликала Ерін, і дівчина поклала її на груди ювелірові. 

Тепле мерехтіння почало розходитися від неї. Оживляючи своєю силою.

• Хелен, люба.- ледь чутним, сиплим голосом мовив чоловік з ліжка. - його рука ніжно гладила волосся та щоку жінки.
• Це це неймовірно. - видихнула Алаїн, і сльози котилися по щокам у неї від цієї сцени.
• Де це ми, чому я в ліжку? 
• Ми в лікарні, Макрусе - крізь сльози сказала пані Хелен.- До тебе прийшли друзі, ох як я Рада , що ви прийшли, буду вдячна вам повік.
• Алаїн, невже це ти ? Але як ви тут опинилися, і ці юні особи? Не пригадую , що знайомий з вами.
• Це Ерін і Егман, Ерін вас зцілила. -вона перевела погляд на груди чоловіка, де пульсувала світлом перлина.
• Неймовірно. - тільки і міг сказати чоловік. - Розкажіть мені усе, бо я геть розгублений, пам’ятаю останнє як забрав у Брегадора свій перстень, надягнув його і мені стало зле, а далі все як уві сні. Що трапилось далі.

І вони почали довгу розповідь вчотирьох, про всі події, що з ними трапилися.

По закінченню розповіді, майстер ювелір спробував підвестися, тіло було важке та неповоротке від довгого  лежання та немощі.

• Ми маємо зупинити Брегадора, доки він не накоїв більшої біди, не можна зволікати.
• Але ж любий , ти ще дуже слабий,- стурбовано перебила його дружина.
• Я відчуваю як перлина дає мені сили, ми впораємося, люба, впораємося.

Всі підхопилися і вирушили в сторону виходу.